Звичайно, ні. Санскрит був мовою наших пращурів, білої раси, яку ще називають орійською. В 10-6 тис. до н.е. вони мешкали біля Чорного (Руського) моря. Назви всіх річок, що впадали в нього походять від імені богині води, життя, еволюції Дани: Данай – нині Дунай, Дністер – від Дана - стра (зірка Дани), Дніпро – від Дана – прісно, Дон – був Дан, а Донець – називався Данець. Назва ще однієї великої ріки, Кубані що впадає через Азовське в Чорне море походить від санскритського слова Кубена – Звивиста. Починаючи з 6-7 тис років до нашої ери біла раса розділилась на 5 гілок: слов’янську, ірано-кавказьку, тюркську, угро-фінську і романо - германську. Звичайно чіткого поділу між цими гілками не існує, бо на межах етносів завжди була, є і буде велика дифузія населення, мов і культур. Переміщення народів, війни, процеси об’єднання і розділення призводили до того, що деякі народи втрачали свою мову, деякі мови відмирали внаслідок того, що були малопридатними для нових умов еволюції. Окрім того кожна мова з часом змінює свою структуру, іноді до невпізнанності. Та при всьому тому практично не змінюються корені слів і топонімічні назви місцевості. Так більше всього коренів слів санскриту збереглось в українській і литовській мовах – більше тисячі. Та це й не дивно, бо литовці – слов’яни – пішли з Подніпров`я до Балтійського моря ще в першому тисячолітті до н.е., а з 13-го до середини 17-го сторіччя (майже 400 років) українці і литовці мешкали в одній державі – Великому князівстві Литовському, яке говорило на руській (нині українській ) мові. Ареалом розселення наших пращурів були басейни річок Причорномор’я, та після танення льодовика слідом за ним рухались і слов’яни, розселяючись по Західній Двіні, Нєману, Віслі і Лабі (нині Ельба), частково заселивши скандинавський півострів (Роусі - шведи і норвежці), датський півострів – дани і скоти (шкоти- шотландці) Англії. На південний захід від цієї дуже умовної території мешкають романські народи, на північний схід – угро-фінські, що займають нині територію від Балтики (фіни і естонці) до Уралу і від ріки Оки до Льодовитого океану. Середнє і нижнє Поволжя, територію Середньої Азії займає тюркська група народів, а Кавказ, Іран – кавказько-іранська група народів і мов. Біла раса в змішаному вигляді присутня по лінії дифузії з чорною расою, від Індії через арабські народи і через північ Африки до Іспанії. Великого впливу від жовтої раси зазнала тюркська група народів і мов. Найпізніше розділились слов’янська і романо - германська групи. Так, ще в 4-ому столітті нашої ери пращури германців – готи мешкали в Причорномор’ї, а їх столиця за грецькими літописами і літописом Йордана знаходилась на першому порозі на Дніпрі. Самі ж готи говорили на мові, що мало відрізнялась від мови слов’янських племен, що мешкали поруч. І останнє зауваження відносно орійців - арійців. Швидше за все, цю назву носили племена землеробів, а не всі народи білої раси взагалі. Бо корінь слова орій несе в собі дію „орати землю”.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Чи правда, що всі мови пішли з санскриту?» з дисципліни «Русь»
