Кожна віра, як і всяка система цільового призначення, побудована на кількох догматах (постулатах, інваріантах), що залишаються незмінними доти, доки система не виконає свою задачу. В склад догматів віри можуть входити як принципи будови і еволюції Всесвіту(в буддизмі дхарми), так і принципи, що об’єднують певну множину людей в єдиній вірі за єдиними законами моралі і етики. Поширюючись з одної спільноти людей на інші віра змінюється, модифікується, розбудовується, трансформується. Умови життя і виживання на даній території і в різних обставинах накладають відбиток на свідомість людини і на сприйняття тих чи інших законів в якості більш важливих і домінуючих. Кожен народ, чи якась його частина, прошарок суспільства вибирає в якості беззаперечних один, або кілька догматів, а також відповідаючих існуючому в даній спільноті світогляду богів. Змінюються умови буття суспільства, поглиблюються уявлення про оточуючий Всесвіт і на зміну одним богам приходять інші, час існування яких визначається часом існування етносів і в середньому складає близько двох тисяч років. Найбільш глибокою, змістовно відповідаючою сучасному природознавству є Відична віра – віра наших пращурів. Відична віра побудована на основних принципах будови живого розумного Всесвіту і включає 34 догмати, частина з яких є світоглядними, а частина – об’єднуючими людство в єдине ціле, а тому обов’язковими до виконання. Всі інші сучасні світові релігії є спрощеними варіантами Відичної, а тому повернення до Відичного світогляду не викликає релігійної конкуренції і нетерпимості, бо кожна з існуючих релігій є лише частиною Відичної, її спрощеним і деформованим варіантом, що можна бачити з наведеної таблиці принципів і догматів.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Догмати (інваріанти) Відичної віри» з дисципліни «Русь»
