Циклон- простір в атмосфері з низьким тиском у центрі, в якому знаходиться великомасштабний (до декількох тисяч кілометрів) по вітряний вихор з циркуляцією по вітря проти годинникової стрілки у Північній півкулі та за годинни ковою стрілкою - у Південній. За місцем формування циклони под іляють на: І) циклони тропічних широт; 2) позатропічні (циклони помірних широт). У центрі цикло ну знаходиться зона затишку око бурі (рис. 16.5). Зароджуються циклони серія ми, один за одним в місцях зіткнення теплих і холодних по вітряних мас (атмосферних фронтів). Основний напрямок руху - на захід із поступовим пе реміщенням на північ у Північній півкулі та на схід - у Південній. Влітку циклони переміщуються зі
Рис. 16.5. Око бурі в урагані Бетсі 2 вересня 1965 р. Фотографія з висоти 20 км
швидкістю 15...35 км/год, а взимку-до 40...50 км/год. Тобто за добу циклон спроможний переміститись на 400... 1000 км. Найбільшої швидкості вітер досягає у смузі навколо ока бурі (до 240 км/год). Особливо великою руйнівною силою володіють тропічні цик лони: зароджуються вони як невеликі збурення у внутрішній тропічній зоні конвергенції в низьких широтах (до 10° пн. ш. і до 15° пд. ш.) найчастіше над морем, зрідка навіть над Північною Аме рикою (Хргиан, 1978). При проходженні над островами та при виході на узбережжя тропічні циклони являють собою справжнє стихійне лихо, оскіль ки при цьому утворюється штормова хвиля (до 15 м заввишки), яка викликає катастрофічні повені. Ці циклони, зазвичай, супрово джуються зливами і грозами. Тропічні циклони залежно від району виникнення отримують місцеві назви. В Північній Атлантиці, на південному сході північної частини Тихого океану (поблизу Північної Америки) і в південній частині Тихого океану їх називають ураганами, на південному за ході північної частини Тихого океану (Китай, Японія, В’єтнам) тайфунами (від китайського тай фин - сильний вітер) чи бегвізами (Філіппіни). Над морями Індійського океану - Аравійським морем і Бенгальською затокою їх іменують просто циклонами чи штор мами, над акваторією південної частини Індійського океану - араканами, в районі Австралії - віллі-віллі(Минина, 1984). Крім місцевих назв тропічним циклонам присвоюють власні іме на. У 1941 р. у новелі “Шторм” письменник Джордж Р. Стюарт впер ше присвоїв тропічному циклону жіноче ім’я - Марія. Це поклало початок традиції називати тропічні циклони жіночими іменами. Проте у 1975 р. директор Метеорологічного бюро Австралії доктор Білл Гіббс циклон, що пройшов біля берегів австралійсько го материка, назвав чоловічим ім’ям Аллан. У 1978 р. Національ ний центр по вивченню ураганів у Майямі прийняв рішення з 1979 р. присвоювати тропічним циклонам не лише жіночі, але й чоловічі імена. Список таких імен у алфавітному порядку складаєть ся завчасно на кожен рік. Над територією України щорічно проноситься 40...45 циклонів, які формуються над Середземним і Чорним морями, Середньодунайською низовиною, рідко над Балканами. Значний вплив на погоду в Західній Європі загалом і в нашій країні зокрема справляють циклони, що зароджуються в Атлан тиці. Центри цих циклонів переважно проходять північніше Украї ни (через Прибалтику, Новгород і далі в напрямку Уралу). Проте
периферійні частини цих великих за розмірами циклонів досить часто (до 60 разів на рік) своїми баричними улог овинами захоплю ють територію України, особливо її північно-західну частину. До наших днів дійшли відомості про дуже сильні урагани, що трапились у сиву давнину. Серед них шумерсько-вавілонська ле генда про всесвітній потоп і страшний ураган, що бушував сім днів і сім ночей. Відомо, що у 525 р. до н. е. від жорсткого пісочного урагану в афганських пустелях загинуло військо перського царя Камбіза. В результаті урагану Флора, який пронісся 3-4 жовтня 1963 р. над південною частиною Гаїті, загинуло біля 5 тис. людей та біля 200 тис. (із 520 тис. жителів острова) залишились без житла, оскіль ки 68 % його в зоні біди (2200 км2) було зруйновано або сильно пошкоджено. Циклони в наш час реєструються щорічно і в різних регіонах світу мають різну сезонну динаміку. Вони руйнують будівлі, лама ють і виривають дерева, пошкоджують сільськогосподарські посі ви, викликають загибель людей, тварин. Після циклонів часто підвищується захворюваність людей і тва рин інфекційними хворобами, виникають великі епідемічні осередки і навіть епідемії в окремих країнах.
Найчастіше торнадо проявляється у США, Японії, Бангладеш, Китаї, Австралії, Росії, на Бермудських островах і в інших регіо нах. У США торнадо зазвичай виникають у квітні-липні в другій половині дня. Протягом 1955-1969 pp. у цій країні від торнадо у середньому щорічно гинуло 75 чоловік. 22-23 травня 2004 р. на цен тральні і західні штати (Вашінгтон, Айова, Мічіган, Огайо, Небраска) обрушились біля 80 торнадо. Стихія забрала життя декількох людей, тисячі жителів залишились без житла. У червні 1967 р. в результаті торнадо у Франції, Бельгії і Нідер ландах загинуло 20 чоловік. Трапляються сильні торнадо і на Україні. Влітку 1988 р. в с. Шельвів Локачинського району Волинської області смерч за лічені хвилини зруйнував будівлі, поламав дерева, знищив посіви. Сила вітру в центрі смерчу була такою, що підняла в повітря зер нозбиральний комбайн. Були людські жертви.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Циклони» з дисципліни «Геофізична екологія»
