Серед засобів інформаційного забезпечення дослі-джень ландшафтів особливе місце посідають геоінформаційні системи (ГІС). ГІС – це інтерактивні системи, здатні реалізувати збір, систематизацію, зберігання, обробку, оцінку, відобра-ження і розповсюдження даних, і як засіб отримання на їхній основі нової інформації і знань про просторово-часові явища. До структури ГІС входять чотири обов’язкові підсис-теми: -введення даних, що забезпечує введення і/або оброб-ку просторових даних, отриманих з карт або будь-яких інших джерел інформації; -зберігання і пошуку, що дає змогу оперативно отри-мувати дані для відповідного аналізу, актуалізувати і коректу-вати їх; -обробки й аналізу, які дають змогу оцінювати па-раметри, вирішувати розрахунково-аналітичні задачі; -представлення (видачі) даних у різному вигляді (ка-рти, таблиці, зображення, блок-діаграми, цифрові моделі мі-сцевості та ін.). Існують різні аспекти класифікації ГІС. Наприклад, за територіальним охопленням (загальнонаціональні і регіо-нальні ГІС); за цілями (багатоцільові, спеціалізовані, зокре-ма, інформаційно-довідкові, інвентаризаційні, для потреб планування, управління); за тематичною орієнтацією (зага-льногеографічні, галузеві, зокрема водних ресурсів, викори-стання земель, лісокористування, рекреації та ін.). Більшість систем орієнтована на вирішення приватних завдань, але щоразу більшу увагу приділяють комплексним аспектам вивчення системи «суспільство – природа». Саме з погляду всебічного аналізу території, що інтег-рує природні, соціальні і економічні складники, створюють глобальну базу даних, відому під назвою Глобального ресурс-ного інформаційного банку даних (GRID). GRID функціонує в рамках створеної 1975 року сис-теми моніторингу навколишнього середовища (GEMS) під егідою програми ООН довкілля (ЮНЕП). GEMS нині склада-ється з 22 глобальних систем моніторингу, які управляються через різні організації ООН, наприклад, Продовольчу і сіль-ськогосподарську організацію (ФАО), Всесвітню метеороло-гічну організацію (ВМО), Всесвітню організацію охорони здоров’я (ВОЗ), міжнародні союзи й окремі країни, що тією чи іншою мірою беруть участь у програмі. Моніторингові ме-режі організовано всередині п’яти блоків, пов’язаних з кліма-том, здоров’ям людей, середовищем океану, далекодіючими забрудненнями, що переміщаються, відновлюваними приро-дними ресурсами. Головна перевага ГІС перед іншими інформаційними системами – в можливості об’єднання різнорідних даних на основі географічної (просторової) інформації. Можливість зручного пошуку об’єктів за географічною чи іншою прос-торовою ознакою, пошук об’єкта в базі даних за значення-ми його атрибутів з подальшим з’ясуванням його місця роз-ташування на карті-схемі роблять ГІС-технології незамінними у створенні сучасних інформаційно-довідкових систем. З огляду на тенденції розвитку Internet, що найбли-жчим часом може стати одним з основних джерел інформації в усьому світі, інтеграція ПС-технологій і Internet-технологій становить безсумнівну актуальність. Для забезпечення дотримання законодавства про охо-рону довкілля в процесі господарської та іншої діяльності в Україні здійснюється екологічний аудит.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Геоінформаційні системи» з дисципліни «Ландшафтна екологія»
