Фотоліз – перетворення молекул речовини під дією світла, що поглинається ним. Окремими випадками фотолізу є фотохімічна дисоціація – розпад частинок на кілька простіших і фотоіонізація – перетворення молекул на іони. Із загальної кількості сонячної радіації близько 1% використовується у фотосинтезі, від 5% до 30% відбивається водною поверхнею. Основна ж частина сонячної енергії перетворюється на тепло і бере участь у фотохімічних реакціях. Найбільш дієва частина сонячного світла – ультрафіолетове випромінювання. Ультрафіолетове випромінювання поглинається в шарі води завтовшки близько 10 см, проте завдяки турбулентному перемішуванню може проникати і в глибші шари водних об’єктів. Кількість речовини, що піддалася дії фотолізу, залежить від виду речовини і її концентрації у воді. З речовин, що надходять у водні об’єкти, порівняно швидкому фотохімічному розкладанню піддаються гумусні. Гідроліз – реакція іонного обміну між різними речо-винами і водою. Гідроліз є одним з основних чинників хіміч-ного перетворення речовин у водних об’єктах. Кількісною ха-рактеристикою цього процесу є ступінь гідролізу, під яким розуміють відношення гідролізованої частини молекул до за-гальної концентрації солі. Для більшості солей вона становить кілька відсотків і підвищується зі збільшенням розбавлення і температури води. До гідролізу здатні й органічні речовини. Гідролітичне розщеплювання найчастіше відбувається по зв’язку атома вуглецю з іншими атомами.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Хімічні механізми самоочищення» з дисципліни «Ландшафтна екологія»
