Самоочищення природних вод – це здатність до пере-творення шкідливих сполук на нешкідливі. Самоочищення водних екосистем є наслідком здатно-сті до саморегулювання. Надходження речовин із зовнішніх джерел – дія, якій водна екосистема здатна протистояти в пе-вних межах за допомогою внутрішньосистемних механізмів. В екологічному сенсі самоочищення є наслідком процесів включення речовин у біохімічні круговороти за участі біоти і чинників неживої природи, що надійшли у водний об’єкт. Кругообіг будь-якого елемента складається з двох основних фондів - резервного, утвореного великою масою компонен-тів, що поволі змінюються, і обмінного (циркуляційного), який характеризується швидким обміном між організмами і місцем їх існування. Всі біохімічні круговороти можна поділити на два основні типи – з резервним фондом в атмосфері (наприклад, азот) і з резервним фондом у зем-ній корі (наприклад, фосфор). Самоочищення природних вод здійснюється за-вдяки залученню речовин, що надходять із зовнішніх джерел, до процесів трансформації. Внаслідок цього ре-човини, що надійшли, повертаються до свого резервного фонду. Трансформація речовин є результатом різних од-ночасних процесів, серед яких можна вирізнити фізичні, хімічні і біологічні механізми. Величина внеску кожного з механізмів залежить від властивостей домішок і особ-ливостей конкретної екосистеми.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Самоочищення природних вод» з дисципліни «Ландшафтна екологія»
