Негативні наслідки освоєння НКП і контроль забрудненості
Область функціонування РКТ складає ~10 12 – 10 13 км 3 . Однак, в останні роки виявилось, що і тут активна людська діяльність має надзвичайно чутливі негативні наслідки. З моменту запуску першого радянського супутника 4.10.1957 р. до цього часу засобами контролю космічного простору США і Росії було зареєстровано та каталогізовано понад 25000 космічних об’єктів штучного походження розміром понад 10-30 см. Приблизно 17000 з них знизились під дією атмосфери настільки, що досягли щільних шарів верхньої атмосфери, зруйнувались і згоріли. Решта, кількість яких біля 9000, продовжують залишатись у космосі. З них біля половини російські. Характерною особливістю всієї діяльності з освоєння космічного простору є неухильне його засмічення об’єктами штучного походження. Число запусків супутників складало приблизно 100 на рік. На протязі останніх 20 років маса об’єктів, які щорічно виводяться на орбіти, складає приблизно 160 тон. В результаті запуску нових космічних об’єктів, виконання різного роду технологічних операцій на функціонуючих апаратах, внаслідок вибухів та аварій щорічно утворюється 600-700 об’єктів розміром понад 10-30 см. В 1981 році організація NASA підготувала перший офіційний звіт з проблем “космічного сміття”, а в 1988 р. Європейське космічне агентство (ESA) також підготувало оглядовий звіт з проблем “космічного сміття”. В 1989 р. міжвідомча група, до складу якої ввійшли представники NASA, Міністерства оборони, Міністерства транспорту, Міністерства закордонних справ, а також незалежні експерти науково-дослідних організацій і фірм США підготували звіт для Ради Національної безпеки, який містить аналіз стану забруднення НКП в результаті діяльності людини, а також рекомендації міністерствам щодо проведення узгодженої програми науково-дослідних робіт, задачею яких є підвищення можливостей виявлення і стеження за об’єктами штучного походження, моделювання рівня забруднення на навколоземних орбітах, координація зусиль для збору даних, розробка “Загальних технологій з метою зниження ступеня забруднення і підвищення живучості КА”. Підготовлена сумісна програма реалізації цих рекомендацій. В 1993 і 1997 роках ESA організувало конференції з “космічного сміття”, на яких були широко представлені результати досліджень експертів з різних країн. Проведено дві спеціалізовані конференції з тематики “космічне сміття” і в Росії – в 1992 і 1995 роках. Серед можливих негативних наслідків освоєння НКП виявлена небезпека зіткнення КА з техногенними частками, що знаходяться в космосі. Діапазон їх розмірів виявився дуже широким – від декількох мікрон до декількох метрів, причому кількість дрібних часток перевищила кілька мільйонів. Широкий спектр мають і наслідки зіткнення КА з цими частками – від повільної ерозії поверхні (оптичних приладів, датчиків, панелей сонячних батарей) до вибухів і повного руйнування. Достовірно встановлено, що основну небезпеку складають дрібні частки, число яких різко зростає в міру зменшення розмірів. Хоча останнім часом з’явились результати досліджень можливого передбачення зближень КА з крупними каталогізованими об’єктами [53], існуюча точність ведення каталогів космічних об’єктів не дозволяє надійно передбачувати їх зіткнення з КА. Другим надзвичайно негативним наслідком наростаючого забруднення навколоземного простору є можливість регулярного зіткнення об’єктів один з одним, що викличе лавиноподібний процес забруднення і унеможливить взагалі подальшу космічну діяльність. Орієнтована сучасна оцінка зіткнень каталогізованих космічних об’єктів дорівнює 1 за декілька десятків років, за оцінками деяких спеціалістів ще через 50 років число зіткнень збільшиться в 10-20 разів. 24 липня 1996 року вперше зафіксовано зіткнення двох об’єктів – французького супутника “Cerise” з фрагментом руйнування третього ступеня ракети “Ariane V16”. Інших негативних наслідків людської діяльності в космосі поки що достовірно не встановлено, однак, не виключається, що вони будуть виявлені.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Негативні наслідки освоєння НКП і контроль забрудненості» з дисципліни «Екологія, авіація і космос»
