На космодромі функціонують сім пускових та дев’ять монтажних випробувальних установок. Географічно космодром Плєсецьк розташований в середньотайговій зоні Східно-Європейської рівнини в межах Онего-Двінського водорозділу. Ландшафт – слабо розчленована платоподібна рівнина з загальним нахилом на північ. Через близьке залягання вапняків широке поширення в районі розташування космодрому отримали карстові форми рельєфу: воронки, скальні оголення, суходоли; іноді воронки мають діаметр 10–60 м і глибину 7–10 м. Клімат в районі розташування космодрому помірно- континентальний, зумовлений впливом як моря, так і материка. Характерна часта зміна повітряних мас різного походження: морського і континентального, а також (порівняно рідко) континентально-тропічного. Зима тривала (до 6 місяців), багатосніжна і холодна; літо – відносно прохолодне з можливими заморозками. Надходження сонячної радіації – один із основних кліматоутворюючих факторів. Максимальне значення прямої і сумарної сонячної радіації спостерігається в червні-липні (пряма радіація – біля 300 МДЖ/м 2 , сумарна радіація – біля 570 МДЖ/м 2 ), мінімальне – в грудні (сумарна радіація за місяць не перевищує 10 МДЖ/м 2 ). Сума позитивного радіаційного балансу за весь період складає біля 1000 МДЖ/м 2 , сума негативного балансу – 112 МДЖ/м 2 . Середньорічна температура повітря біля землі +1,0°С. Середньомісячна температура повітря біля землі змінюється від –14,3°С в січні до +16,0°С в липні. Абсолютний температурний мінімум відмічено в грудні 1978 р. –46,6°С. Абсолютний максимум в липні 1972 р. склав +33,5°С. Територія Плєсецька відноситься до зони підвищеного зволоження. Річна кількість опадів – 490 мм. Середньомісячна кількість опадів має максимальні значення в травні–жовтні. За ці місяці випадає до 70 % річної кількості опадів. В окремі роки місячні суми опадів можуть відхилятися від норми на 200 %. Найбільшу повторюваність біля поверхні землі мають вітри південного та південно-західного напрямку, і тільки в травні–червні найбільша повторюваність вітрів північного напрямку. Середньомісячні 95 швидкості вітру 2,8–4,0 м/с. Повторюваність вітру зі швидкістю 14–15 м/с складає менше 1 %. Гідрографічну мережу району розташування космодрому складають ріки басейну Північної Двіни, а також озера і болота. Долини річок добре визначені в рельєфі; середній нахил рік 0,0006–0,0004. Русла річок помірно меандрують (“меандр” – вигин), швидкість течії від 0,1 до 3,0 м/с. Живлення рік здійснюється за рахунок атмосферних опадів, джерельного і частково підземного стоків. Режим річок характеризується добре вираженим паводком; зимова межінь триває 5–6 місяців, під час якої спостерігаються стійкі рівні. Місячні витрати рік від 0,5 до 24 м 3 /с, в паводок – збільшуються в 2–3 рази. Витрати ріки Ємца (основної ріки в районі розташування космодрому Плєсецьк) складають в місяць 7–10 м 3 /с, а в серпні 52–115 м 3 /с. Основна маса стоку (60–70 припадає на травень–червень. В інші місяці року стік незначний, але доволі стійкий, оскільки річка отримує великий притік підземних вод. Річка зимою не замерзає, а літом має температуру 7–8°С, що пояснюється великою швидкістю течії і значним живленням за рахунок багаточисельних джерел. Болота займають біля 5 % площі. Грунти на території космодрому відносяться до підзолистих з широким поширенням дерново-підзолистих, підзолисто-болотяних, торф’яно-глеєвих та заплавних грунтів. В районі домінує лісова рослинність (90 % площі). Не лісові площі складають болота, зустрічаються згарища та вирубки, дільниці сінокосів і пасовищ. Найбільш поширена порода дерев – сосна займає біля 51 % покритої лісом площі; 25 % займає ялина. На долю листяних порід – берези та осини припадає 11 % покритої лісом площі. Середньо-тайгова рослинність ПТК космодрому Плєсецьк має не дуже високі питомі показники біомаси та біопродуктивності. Тваринний світ відрізняється різноманітністю. Збереглися рідкісні види тварин, в тому числі занесені в Червону книгу (барсук, бобер, єнотовидний собака, полярна сова, орлан-білохвіст, чорний дрозд). В останні 20–30 років на території космодрому Плєсецьк проводяться промислові лісозаготовки, що призводить до скорочення площі лісів і негативно позначається на стані тваринного світу регіону. Однак через специфіку функціонування космодрому на протязі більше, ніж 40 років був обмежений доступ сторонніх людей в позиційний регіон і на прилеглі території. Фактично в цьому регіоні існував режим, близький до заповідного. Завдяки цьому не тільки забезпечувався високий рівень безпечного функціонування космодрому, але й були збережені значні ділянки незайманої тайги, різноманітні види диких звірів і птахів. На старих вирубках іде процес відновлення тайги. На природні комплекси космодрому здійснюють вплив трансграничні переноси атмосферних викидів промислових вузлів Сєвєродвінська, Череповця, Новодвінська, Архангельська. Однак космодром знаходиться в зоні з добре розвинутою лісовою рослинністю і достатньою кількістю опадів, тому природні комплекси мають високий потенціал самоочищення.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Космодром Плєсецьк (РФ)» з дисципліни «Екологія, авіація і космос»
припадає на травень–червень. В інші 