СТЖИЖОВСЬКА КУЛЬТУРА — археол. к-ра бронзового віку. Виділена 1959 А.Гардавським. Поширена у Сх. Польщі і Зх. Україні (Волинь). Назва — від поселення біля м. Стжижув (Підкарпатське воєводство, Польща). Датується 18—16 ст. до н. е. І.Свєшніков зараховує до неї 66 поселень, 49 місць з окремими знахідками, 24 могильники і 4 речових скарби. Поселення фіксуються, як правило, на високих мисах (Валентинів, Торчин, Коршів, Вільхове), часом наявні житла (напівземлянки), крем’яні майстерні (Млинів), поряд — могильники (Валентинів, Озліїв,
858 СТІНКІВСЬКА
Торчин) зі скорченими або витягнутими кістяками. Керамічні вироби (амфори, миски, келихи) в тісті мають домішки шамоту, загладжену поверхню та багатий орнамент у формі різноманітних відбитків мотузки (шнур). Наявні сокири з каменю та бронзи, численні кремнієві вироби. Основа госп-ва — землеробство і скотарство, при окремих рисах мисливської і збиральницької діяльності. Літ.: Свєшніков І.К. Історія населення Передкарпаття, Поділля і Волині в кінці III — на початку II тис. до н. е. К., 1974; Археология Прикарпатья, Волыни и Закарпатья (энеолит, бронза и раннее железо). К., 1990. Л.Г. Мацкевий.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «СТЖИЖОВСЬКА КУЛЬТУРА» з дисципліни «Енциклопедія історії України»