СТЕПОВИК Дмитро Власович (н. 07.10.1938) — мистецтвознавець, богослов, візантиніст, дослідник історії й теології сакрального образотворчого мист-ва, зокрема гравюри й ікони. Канд. мистецтвознавства (1970), д-р філософії (1990), д-р мистецтвознавства (1992), д-р богословських наук (2001), професор (1992). Академік АН вищої школи України (2004). Зав. відділу образотворчого мист-ва Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М.Рильського НАН України. Професор візантології й історії християн. мист-ва Київської Православної Богословської академії УПЦ КП (з 1993), зав. кафедри філософії в цій академії (з 2000). Професор історії к-ри Українського вільного університету в Мюнхені (Німеччина; з 1992). Н. в с. Слободище Бердичівського р-ну Житомир. обл. 1951 з батьками переїхав на постійне мешкання до м. КаміньКаширський. Після закінчення середньої школи (1955) навч. на ф-ті журналістики Київ. ун-ту (1955—60), який закінчив з відзнакою. На журналістській роботі в редакції респ. газ. «Молодь України» (1960—67) висвітлював питання к-ри і мист-ва. Навч. в аспірантурі в Ін-ті мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М.Рильського АН УРСР (1967—70), захистив канд. дисертацію на тему: «Творчість гравера Олександра-Антонія Тарасевича у ХVII—ХVIII ст.» (1970). У цьому ж ін-ті працював на посадах молодшого, старшого, провідного, головного наук. співробітника. Докторська дис. з філософії на тему: «Проблема стилів в українській гравюрі ХVI—ХVIII століть». Докторська дис. з мистецтвознавства на тему: «Храм і духовність — скарби України». Докторська дис. з богослов’я на тему: «Історія Києво-Печерської лаври». Осн. напрями досліджень: історія гравюри; історія ікони; мистецькі стилі; зв’язки укр. мист-ва з візантійським і
слов’янсько-балканським, зокрема болгарським; творчість художників укр. діаспори в США, Канаді, країнах Зх. Європи. Автор 40 книг і понад 500 наук. статей із цих питань. Підготував 15 кандидатів мистецтвознавства, 12 кандидатів і магістрів богословських наук, 5 магістрів і д-рів філософії. Лауреат премій ім. І.Франка Президії АН УРСР; ім. митрополита Андрея Шептицького, ім. митрополита Іларіона Огієнка; міжнар. премій Фундації Антоновичів, Фундації ВоляниківШвабінських, Фундації Воскобійників; премії ім. І.Нечуя-Левицького Укр. фонду к-ри. Нагороджений орденами св. Володимира Великого 3-го (1998), 2-го (2003) і 1-го (2008) ступенів, святих Кирила і Мефодія (2005); «За заслуги» 2-го ст. (2008). Почесний громадянин м. Камінь-Каширський. Праці: Скринька див. К., 1971; Українсько-болгарські мистецькі зв’язки. К., 1975; Українська графіка 16—18 ст. К., 1982; Тарас Шевченко: Малярство, графіка. К., 1984 (2-ге вид. — К., 1986); Леонтій Тарасевич і українське мистецтво бароко. К., 1986; Скарби України. К., 1990 (2-ге вид. — К., 1991); Скульптор Михайло Паращук: Життя і творчість. Едмонтон—Торонто—К., 1994; Скульптор Лео Мол: Життя і творчість. К., 1995; Історія української ікони 10—20 ст. К., 1996 (2-ге вид. — К., 2004; 3-тє вид. — К., 2008); Скульптор Михайло Черешньовський: Життя і творчість. К., 2000; Історія КиєвоПечерської лаври. К., 2001; Візантологія. Івано-Франківськ, 2002; Іконологія й іконографія. Івано-Франківськ, 2003 (2-ге вид. — Івано-Франківськ, 2004; 3-тє вид. — Івано-Франківськ, 2008); Коротка історія перекладів Біблії українською мовою. К., 2003 (у співавт.); Українська ікона: Іконотворчий досвід діаспори. К., 2003; Яків Гніздовський: Життя і творчість. К., 2003; Сучасна українська ікона: З іконотворчості Христини Дохват. К., 2005; Патріарх Мстислав: Життя і архіпастирська діяльність. К., 2007; Ліричне імпресіо Олекси Булавицького. К., 2008; Мистецтво ікони: Рим—Візантія—Україна. К., 2008; Необароко: Ікони Олександра Охапкіна. К., 2012; Нова українська ікона XX — початку XXI століть: Традиційна іконографія, нова стилістика. Львів—Жовква, 2012; Новий ренесанс: Ікони Андрія Дем’янчука. К., 2012; Романтизм і символізм: Інтелектуальне мистецтво Володимира Слєпченка.
К., 2012; Українська гравюра бароко. К., 2012. Бібліогр.: Ляшенко М. Дмитро Степовик: Бібліографічний покажчик за 1988—1998 рр.: До 60-річчя з дня народження. К., 1998; Вахніна Л. та ін. Степовик Дмитро Власович: Бібліографічний покажчик: До 70-річчя від дня народження. К., 2008. Літ.: Білокінь С. Дмитро Степовик: Українська мистецька класика, болгаристика. К., 1988; Лукуц Ю. Дмитро Степовик — визначний науковець і талановитий педагог. В кн.: Бердичівська земля в контексті історії України. Житомир, 1999; Костриця М. Постаті землі Бердичівської, т. 2. Житомир, 2005; Тимошик М. Дмитро Степовик: Життя і наукова діяльність. К., 2008; Грабовецький В. Професор Дмитро Степовик — визначний мистецтвознавець і богослов. Івано-Франківськ, 2011. М.С. Тимошик.
литературы» (К., 1886) відзначений академічною премією графа Д.Толстого. Редагував «Ежегодник Коллегии Павла Галагана», збірник «Славянская беседа» (т. 1—2. 1888—91) та ін. видання. Опублікував низку матеріалів з приватного архіву Г.Ґалаґана. П. у м. Київ. Особовий фонд С. зберігається в Ін-ті рукопису НБУВ (ф. 179). Праці: Этюды из области новой чешской литературы. К., 1881; Очерк истории чешской литературы. К., 1886; К малорусским лечебникам. «Киевская старина», 1890, № 4; К биографическому материалу о А.А. Котляревском. Там само, 1892, № 3; К вопросу о происхождении дум. Там само, 1893, № 1; Про київське життя 1849 року. «Україна», 1925, кн. 6; З подробиць реформи 1861 р.: Лист Г.П. Галагана про його козелецький і прилуцький маєток. Там само, 1927, кн. 4; Дещо про стан славістики на Заході. В кн.: Записки історично-філологічного відділу ВУАН, кн. 21/22. К., 1929; З аграрної політики на Правобережжі 1880-х років. В кн.: За сто літ, кн. 4. К., 1929; З листування В.П. Горленка. В кн.: Записки історично-філологічного відділу ВУАН, кн. 23. К., 1929; На Галаганівщині літом 1927 р. «Україна», 1929, кн. 32 (січень—лютий); До Києво-Галицьких зв’язків початку 1870-х років (з щоденників Г.П. Галагана). В кн.: За сто літ, кн. 5. К., 1930. Літ.: 25-летие Коллегии Павла Галагана в Киеве (1 октября 1871 — 1 октября 1896). К., 1896; Славяноведение в дореволюционной России: Биобиблиографический словарь. М., 1979; Апанович Е.М. Архив А.И. Степовича. «Советское славяноведение», 1982, № 5. О.В. Ясь.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «СТЕПОВИК» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
