СТЕПАНЕНКО Іван Никифорович (13.04.1920—31.05.2007) — військ. льотчик, генерал-майор авіації (1958), генерал-лейтенант (1999). Двічі Герой Рад. Союзу (1944, 1945). Заслужений військ. льотчик СРСР (1966). Н. в с. Нехайки (нині село Драбівського р-ну Черкас. обл.). Під час Великої вітчизн. війни Рад. Союзу 1941—45 як пілот, командир ланки і командир ескадрильї винищувального авіаполку брав участь у боях на Південному фронті, Сталінградському, Північнокавказ. фронтах, Брянському фронті, 2-му Прибалт., Ленінгр. фронтах. Здійснив 414 бойових вильотів, особисто збив 33 і в групі — 8 літаків противника. 1949 закінчив Військову академію ім. М.Фрунзе, 1957 — Академію Генштабу. З 1976 — у запасі. Мешкав у м. Львів, згодом — у м. Черкаси. Нагороджений орденом Леніна, 3-ма орденами Червоного Прапора, ін. орденами, медалями. Похований у м. Черкаси. Тв.: Пламенное небо. К., 1983. Літ.: Василенко Б.М. Соколиний взлет. К., 1982. О.В. Буцько.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «СТЕПАНЕНКО» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
