СТАРКОВ Арсеній Вікторович (20(08).02.1874—18.12.1927) — лікар, учений в галузі анатомії та хірургії. Професор анатомії Моск. та Київ. ун-тів. Дійсний член УАН (1921; з червня 1921 — ВУАН). Н. в м. Торжок (нині місто Тверської обл., РФ). Закінчив Моск. ун-т (1897). Разом з О.Корчаком-Чепурківським 7 березня 1921 обраний дійсним (ординарним) академіком УАН по кафедрі анатомії. Брав участь у засіданнях Спільного зібрання УАН, зокрема у справі прийняття музейних колекцій П.П.Потоцького (Петроград; нині м. Санкт-Петербург). Очолив лабораторію для дослідів над центр. нервовою системою та Комісію ВУАН по виучуванню центр. нервової системи (працювала з 1 липня 1921). Наприкінці літа 1921 з дозволу Наркомосу УСРР
814 СТАРОБІЛОРУСЬ
виїхав у відрядження до Праги (Чехословаччина) для перевірки винайденого ним способу муміфікувати тваринні тіла. Одержав мандат як посередник між ВУАН та громад. орг-ціями Чехословаччини. Переведений у нештатні академіки ВУАН. До СРСР не повернувся. 1923—25 працював в Українському високому педагогічному інституті в Празі. Переїхав до Латвії. Професор мед. ф-ту Вищої Латв. школи (Латв. ун-ту). Залишив наук. дослідження в галузі мед. біології та порівняльної анатомії. П. від паралічу серця у вагоні поїзда, дорогою до Риму. Точне місце смерті не встановлене. Похований у Римі (Італія) на кладовищі Тестаччо. 9 березня 1928 виключений зі складу ВУАН з формулюванням «за смертю». Праці: Загальна біольогія: Лекції, прочитані у Вищому педагогичному інституті імені М. Драгоманова. Прага, 1924; Загальна біологія: Елементи життя. Хемічний та фізичний субстрат життя. Загальні поняття про клітину. Прага, 1925. Літ.: Історія Академії наук України: 1918—1923: Документи і матеріали. К., 1993; Труды русской, украинской и белорусской эмиграции, изданные в Чехословакии в 1918— 1945 гг., т. 1, ч. 3. Прага, 1996; Історія Національної академії наук України: 1924—1928: Документи і матеріали. К., 1998; Національна академія наук України: Персональний склад, 1918— 2003. К., 2003; Білокінь С. Музей України (збірка П. Потоцького): Дослідження, матеріали. К., 2006; Незабытые могилы: Российское зарубежье: Некрологи 1917—1997, т. 6, кн. 2. М., 2006. С.І. Білокінь.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «СТАРКОВ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
