СОЦІАЛІСТИЧНИЙ ІНТЕРНАЦІОНАЛ, Соцінтерн — міжнар. неурядова соціал-демократична організація. Створена 1951 в м. Франкфурт-на-Майні (ФРН) за ініціативи західнонім. соціалдемократів. На установчому з’їзді були присутні представники 34-х соціал-демократ. та соціаліст. партій, гол. чин. із західноєвроп. країн. За умов «холодної війни» та ідеологічного протистояння Сходу та Заходу кількість партій, що входили до Соцінтерну, поступово збільшувалася. Осн. завданнями його діяльності в 1970— 80-ті рр. були забезпечення стабільного розвитку найбідніших країн світу, формування більш справедливого світ. екон. устрою не революційним, а еволюційним (реформаторським) шляхом. Соцінтерн вважає себе істор. наступником Інтернаціоналу I, що урочисто було підтверджено 1989, коли Соцінтерн відсвяткував сторіччя соціал-демократ. ідеї. Упродовж 1990-х — поч. 2000-х рр. діяльність Соцінтерну
732 СОЦІАЛЬНА
стала більш активною. Процес глобалізації поглибив соціальну прірву між багатими та бідними країнами, що пожвавило ідеологічні дебати в Соцінтерні, зокрема, із проблем подолання кредитної заборгованості, трудової міграції на Захід, ліквідації неписьменності та захисту прав жінок у сусп-вах мусульманських країн. На поч. 21 ст. діяльність Соцінтерну набуває дійсно глобального масштабу. Однак внаслідок цього збільшується соціально-політ. неоднорідність партій, які є його членами. Станом на 2011 до складу Соцінтерну входять 156 партій із 126-ти країн (деякі країни представлені двома партіями). 116 партій є повноправними членами Соцінтерну та мають вирішальний голос, 26 партій мають дорадчий голос, 14 партій є спостерігачами в цій орг-ції. Серед цих партій виділяється «ядро» Соцінтерну — соціал-демократ. партії країн-членів Європейського Союзу — та його «периферія» — менш впливові партії, які діють у країнах Третього світу. Внаслідок цього на конгресах Соцінтерну 2005 і 2008 посилилися розбіжності між партіями — його членами — щодо оцінок процесу глобалізації та перспектив подолання світової економічної кризи (2008—11). Осн. програмним документом С.І. є «Стокгольмська декларація принципів», яка стверджує пріоритетність принципів і цінностей свободи, справедливості та солідарності. Однак до їхнього практичного втілення ще далеко. Вищим керівним органом Соцінтерну є конгрес, який збирається раз на 3 роки. У період між конгресами керує Рада Соцінтерну, яка збирається двічі на рік. В її структурі діють спец. к-ти, котрі відповідають за політику Соцінтерну у сфері економіки та зайнятості, миру й роззброєння, міграції, солідарності. Також діють регіональні к-ти: у справах країн Пд.-Сх. Європи, Африки, Азійсько-Тихоокеанського регіону, країн СНД, Кавказу та Причорномор’я, Лат. Америки і Карибського басейну, Середземномор’я та Бл. Сходу. 30 червня — 2 липня 2008 в Афінах (Греція) відбувся 23-й Конгрес Соцінтерну. Йо-
го президентом до літа 2011 був Г.Папандреу. На конгресі 2002 спостерігачем у Соцінтерні стала Соціалдемократ. партія України, а 2005 — Соціаліст. партія України. Однак навіть членство в Соцінтерні не стимулювало об’єднавчі процеси в середовищі укр. лівих партій. За результатом парламентських виборів 2007, «лівий» політ. спектр у Верховній Раді України представлений «старими» лівими, тобто Комуністичною партією України, яка залишається на протилежних до Соцінтерну ідеологічних позиціях. Поки що не вирішене завдання формування укр. «нових лівих» — потужного лівоцентристського політ. об’єднання, що потребує стабільного розвитку середнього класу як основи соціальної бази соціал-демократичних ідей. Офіц. веб-сайт орг-ції: http:// www.socialistinternational.org. Літ.: Соцінтерн в епоху глобалізації: Матеріали Нью-Йоркського (1996) та Паризького (1999) конгресів. К., 2002; Мартинов А.Ю. Соціал-демократична партія у політичній історії Німеччини ХХ століття. К., 2003; Жерноклеєв О., Райківський І. Лідери західноукраїнської соціал-демократії: Політичні біографії. К., 2004. А.Ю. Мартинов.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «СОЦІАЛІСТИЧНИЙ ІНТЕРНАЦІОНАЛ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
