СОБОР РУСЬКИХ УЧЕНИХ 1848 — перший з’їзд укр. діячів науки, освіти і к-ри Галичини. Відбувся у Львові 19—25 жовтня 1848, під час революції 1848—49 в Австрії. Скликаний за ініціативою письменника М.Устияновича та заст. голови Головної руської ради І.Борисикевича з метою об’єднати наук., літ. і освітні сили та визначити гол. напрями їхньої діяльності щодо підвищення освіт. рівня народу. У ньому взяли участь 118 осіб, серед них — письменники, учителі, журналісти, дрібні службовці, юристи, студенти та представники духовенства — здебільшого однодумці і послідовники «Руської трійці». На пленарних засіданнях виступали з промовами І.Борисикевич, письменники Я.Головацький, І.Гушалевич, Й.Левицький, Й.Лозинський, Р.Мох, М.Устиянович та ін. Їхні виступи, за словами очевидця, «дихали свободою і патріотизмом». На засіданнях секцій вироблено пропозиції про заснування господарського та історичного т-в, охорону пам’яток історії та к-ри, видання популярного підручника історії України. Секція шкіл накреслила програму розвитку укр. шкільництва. У секції мови і літератури виникла гостра суперечка щодо мови письменства. Більшість висловилася за літ. мову, близьку до народної, «гражданський» шрифт і фонетичний правопис, залишивши, однак, прихильникам церковнослов’ян. мови, які були в меншості, свободу використання в наук. працях церковнослов’ян. мови і етимологічного правопису. Згодом це негативно позначилося на книговидавничій справі. На засіданні 25 жовтня 1848 засновано Т-во нар. освіти, члени якого увійшли до складу правління Галицько-Руської матиці.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «СОБОР РУСЬКИХ УЧЕНИХ 1848» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
