СЛІПИЙ Йосип (Йосиф) Іванович (17.02.1892—07.09.1984) — церк. діяч, меценат, патріарх Української греко-католицької церкви (1975—84), кардинал (1965). Дійсний (1930) і почесний (1964) член Наукового товариства імені Шевченка, дійсний член Тіберійської академії в Римі (Італія; 1965), почесний д-р Українського вільного університету (1969) та ряду ун-тів Пн. Америки, член Папської академії св. Томи (1989). Д-р теології (1918), професор (1922). Н. в с. Заздрість (нині село Теребовлянського р-ну Терноп. обл.). Після закінчення г-зії в Тернополі навч. в Греко-католицькій духовній семінарії у Львові (із 1902), Інсбрукському ун-ті (1911—12), в ун-тах Грегоріанум, Анжелікум, у Папському Сх. ін-ті (Рим). Із 1916
почав друкуватися. 1917 висвячений митрополитом А.Шептицьким на священика. 1918 захистив докторську дисертацію з теології («Навчання візантійського патріарха Фотія про Пресвяту Трійцю»). Із 1922 — професор, із 1925 — ректор Греко-католицької духовної семінарії у Львові, яку реорганізував у Греко-католицьку богословську академію у Львові (ректор із 1928). Організатор Українського богословського наукового товариства, із 1926 — його голова. 1935 А.Шептицький призначив С. архідияконом Львівської митрополичої капітули. Із 25 листопада 1939 — архієпископ. У роки Другої світової війни — коад’ютор (помічник із правом наступництва) митрополита. Від 11 листопада 1944 — митрополит Галицький, архієпископ Львівський та єпископ Кам’янець-Подільський. 11 квітня 1945 заарештований за «ворожу діяльність проти УРСР, співпрацю з німецько-фашистськими окупантами». На вимогу світ. громадськості 1963 звільнений і депортований до Ватикану. У грудні 1963 призначений членом Конгрегації сх. церков. Заснував Укр. катол. ун-т св. Климентія Папи в Римі (див. Український католицький університет; 1963), філії якого діяли у Вашингтоні (США), Лондоні (Велика Британія), Чикаго (США), Філадельфії (США). Із 1965 — кардинал, із 1975 — патріарх УГКЦ. С. — учасник багатьох євхаристійних конгресів, значну увагу приділяв спілкуванню із укр. діаспорою. На кошти С. придбано приміщення для УВУ (Мюнхен, ФРН; 1976), побудовано собор Святої Софії (Рим, Італія; 1969). З його ініціативи придбано і відновлено парафіяльний храм Жировицької Божої Матері, засновано монастир оо. студитів у Кастель-Гондольфо (біля Риму). Наук. і пастирська спадщина С. налічує 14 томів. П. у м. Рим. 1992 С. перепохований у Святоюрському соборі (див. Юра собор у Львові). У рідному селі С. споруджується меморіальний комплекс. Його пам’яті присвячені документальні кінофільми: «В’язень Христа ради» (Я.Кулинич, 1985); «Йосиф Сліпий»
(О.Коваль, 1993); «Заповіт Й.Сліпого» в 4-х серіях (1996) та ін. Портрети С. створили В.Лопата, М.Мороз (США). Праці і тв.: Твори, т. 1—14. Рим, 1968—85; Обвинувачення перед історією: Промова на Трибуналі Сахарова. «Авангард», 1978, № 1; Завіщання Блаженнішого Патріарха Йосифа. «Сучасність», 1984, № 11; «Щоб ви любили один одного...»: Із заповіту Й. Сліпого. «Київська старовина», 1992, № 6; Церква мучеників. Лондон, 1993; Спогади. «Патріархат», 1993, № 6—8. Бібліогр.: Український католицький університет імені св. Климента папи в перше п’ятиліття свого постання і діяльності: 1963—1968. Рим, 1969; «Я з Вами по всі дні і до кінця віку»: Блаженніший патріарх кардинал Йосиф Сліпий (1892—1984): Біобібліографічний покажчик. Тернопіль, 1997; Українська журналістика в іменах, вип. 5. Львів, 1998. Літ.: Сидор О. Блаженніший Йосиф і мистецтво. Рим, 1944; Полтава Л. Митрополит Йосиф Сліпий — зразок української людини. «Вісник Організації оборони чотирьох свобід України» (Нью-Йорк), 1962, № 2; Добрянський М. Поклін ювілярові. «Український самостійник», 1967, № 3; Матеріали до історії української церкви. Мюнхен та ін., 1969 (Наукові записки Українського вільного університету, т. 10: На пошану архієпископа кардинала Й. Сліпого); Марусин М. Митрополит Йосиф Сліпий: Нарис життя, подвигів і страждань. Брюссель—Рим, 1972; [Некролог.] «Ukrainian Quarterly», 1984, vol. 40, no. 4; Маркусь В. Патріарх Й. Сліпий. «Сучасність», 1984, № 11; Хома І. Шляхами каторги Блаженнішого Йосифа Сліпого. Рим, 1987; Патріарх Йосиф Сліпий: До 100-річчя від дня народження. Львів, 1991; Хома І. Йосиф Сліпий: Отець та ісповідник Української мученицької церкви. Рим, 1992; Мишанич О. Митрополит Йосиф Сліпий перед судом КГБ (за архівними джерелами). К., 1993; Гринів О. Йосиф Сліпий як історик, філософ, педагог. Львів, 1994; Пам’яті Патріарха Йосифа кардинала Сліпого: Матеріали наукової конференції Українського католицького університету та ін. Львів, 1994; Пелікан Я. Ісповідник віри між Сходом і Заходом. К., 1994; Духовна спадщина Патріарха Йосифа Сліпого і сучасні проблеми розвитку української науки та культури: Збірник наукових праць. Львів, 2000; Ленцик В. Визначні постаті української церкви: митрополит А. Шептицький і патріарх Й. Сліпий. Львів. 2001; Глібчук П. Патріарх Йосиф Сліпий: Через терня випробувань до зірок небесної слави. Тернопіль, 2002; Патріарх Йосиф Сліпий як визначний український ієрарх, науковець та патріарх: Матеріали міжнародної наукової конференції 20 вересня 2002, м. Київ. К., 2003; Денисенко А. Публіцистика в проповідницькій діяльності Йосифа Сліпого. «Пам’ять століть», 2004, № 6; Дія-
627 СЛІПИЙ
Йосип Сліпий.
628 СЛІСАРЕНКО
чі науки і культури України. К., 2007; Дашкевич Я. Постаті. Львів, 2007; Видатні діячі українського національного відродження (XIX—XX ст.). Луганськ, 2008; Патріарх Йосиф Сліпий у документах радянських органів державної безпеки, т. 1—2. К., 2010; Штука С.В. Радянський період діяльності Йосифа Сліпого — митрополита Греко-католицької церкви 1944— 1945 рр. В кн.: Наукові записки Національного університету «Острозька академія»: Серія «Історичне релігієзнавство», вип. 5. Острог, 2011. Г.П. Герасимова.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «СЛІПИЙ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
