СІКОРСЬКИЙ Михайло Іванович (13.10.1923—27.09.2011) — історик, етнограф, музеєзнавець, археолог. Доцент (1996). Почесний член Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, почесний член Академії арх-ри України (1998). Герой України (2005). Засл. працівник к-ри УРСР (1966). Н. в м. Чигирин. Разом із братом і сестрою виховувався в дитячому будинку. Навч. в авіац. технікумі в Запоріжжі, який на початку Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941 —1945 переведений до м. Омськ (нині місто в РФ). 1946—51 навч. на істор. ф-ті Київ. ун-ту, по закінченні якого направлений до Переяслава-Хмельницького, щоб відродити місц. музей. С. розпочав н.-д. пошуки культ. цінностей давнього Переяслава й прилеглої місцевості. Подальше життя присвятив справі збереження пам’яті про історію рідного краю та його видатних співвітчизників. За період плідної праці С. музей з одного будинку в місті перетворився у Переяслав-Хмельницький держ. історико-культ. заповідник (1979; із 1999 — Нац. історико-етногр. заповідник «Переяслав»; див. «Переяслав»). Доцент Переяслав-Хмельницького пед. ун-ту (1996).
Автор 5-ти книжок та понад 100 наук. статей. Член багатьох наук. т-в. Почесний громадянин м. Переяслав-Хмельницький (1984) та Останкінського р-ну м. Москва (1997), почесний діяч Єврейс. ради України (1999). Лауреат Держ. премії УРСР ім. Т.Шевченка (1989), премій ім. Д.Яворницького (1993), ім. В.Вернадського (2001), премії «Гордість України» (2003); постановою громад. к-ту Всеукр. акції «Лідер народної довіри» в рамках пресової програми визнаний лауреатом звання «Лицар національної історії». Нагороджений орденами Трудового Червоного Прапора (1976), Жовтневої революції (1986), Богдана Хмельницького (1995), Ярослава Мудрого 5-го ст. (2001), св. рівноапостольного кн. Володимира Великого (2003), козацькими Бронзовим (2005) та Срібним хрестами (2008); Герой України із врученням ордена Д-ви (2005). Нагороджений Почесними грамотами Президії ВР УРСР (1983), КМ України (1998), ВР України (2008), золотими медалями Академії мист-в України (2008) та Нац. академії образотворчого мист-ва і арх-ри України (2008), почесними відзнаками Мін-ва к-ри і туризму України «За багаторічну плідну працю в галузі культури» (2008) та ПереяславХмельницького пед. ун-ту (2008). П. у м. Переяслав-Хмельницький. Тв.: На землі Переяславській. К., 1982 (у співавт.). Літ.: Махінчук М. Переяславський скарб. К., 1989; Бондаренко Р. Полковник Переяславського полку, або «Музей — найбільша радість моя…». «Визначні діячі пам’яткоохоронної справи: Вісник», 1999, № 1; Бондаренко Р. Висоти Михайла Сікорського. «Українське слово», 2003, ч. 43, 23— 29 жовтня; Краєзнавці України. К., 2003; Махінчук М. Музеї — його життя: До 80-річчя М.І. Сікорського. «Урядовий кур’єр», 2003, № 191, 11 жовтня; Національний історичноетнографічний заповідник «Переяслав». «Культура. Історія. Традиції», 2003, № 2; Булаєвська Н. Творець музейної Мекки. «Відлуння віків», 2008, № 2; Альманах «Музеї — моє життя. Мій заповіт — мої музеї»: М. Сікорський [85-річчя Михайла Сікорського]. К., 2008. Р.І. Бондаренко, В.М. Ткаченко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Сікорський Михайло Іванович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
