СІВЕРЯНИ — східнослов’ян. племінний союз на лівобережжі Дніпра та в Подесенні на території сучасних Чернігівської області, Сумської області, Полтавської області (пн. частина) України та Брянської, Курської, Бєлгородської областей РФ. Етимологія назви «сіверяни» є спірною — висловлювалися припущення про її слов’ян. або іранське походження. Утім назва «сіверяни» поширена у всьому ареалі розселення слов’янства, зокрема, «сіверяни» в 7—10 ст. згадуються в Добруджі та Пн.-Сх. Болгарії. Археологічно С. пов’язуються з волинцевською культурою та роменською культурою. Згідно з «Повістю временних літ» С. перебували в залежності від Хозарського каганату. Лише 882 вони були підкорені київ. кн. Олегом та в подальшому згадуються серед слов’ян. племен — учасників походів Русі на Візантію. Територія С. увійшла до Чернігівського князівства та Переяславського князівства, політ. центри яких розміщувалися поза межами розселення С. Лише згодом на території С. виникли удільні князівства із центрами в Новгороді-Сіверському, Курську, Путивлі, Рильську. Після 1024 назва «сіверяни» зникає зі сторінок літопису. Окремі вчені висловлювали припущення про безпосередній зв’язок між С. та сіврюками. Утім останні згадуються вперше наприкінці 15 ст. — майже через півтисячоліття після останньої згадки С., тож таке припущення виглядає сумнівним. А.Г. Плахонін.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «СІВЕРЯНИ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
