СИНОД (від грец. у нпдпт — сход, збори) — 1) у правосл., катол. і протестантських церквах — дорадчий орган, зібрання духовних і світських осіб для вирішення церк. проблем. Синоди бувають загальноцерковні, регіональні, єпархіальні; 2) найвищий орган управління РПЦ, 1721 заснований рос. царем Петром I під назвою Найсвятіший Правительствуючий Синод замість скасованого ним патріаршества. Нарівні із Правительствуючим Сенатом належав до системи найвищих органів держ. управління Рос. імперії. Видавав узаконення й ухвали стосовно віри та Церкви, що були обов’язковими як для духовенства, так і для вірян. Із 1917 Священний Синод — дорадчий орган при патріархові Московському і всієї Русі. Н.С. Рубльова.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «СИНОД» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
