СЕРЕДНЯКИ — одна із трьох верств селянства за триступеневою градацією, використовуваною більшовиками до завершення суцільної колективізації сільського господарства (бідняки—С.— куркулі). Соціальна диференціація селянства була закономірним наслідком його переходу зі стану в клас суспільний під впливом розвитку ринкових відносин. Феномен «чорного переділу» засвідчував визрівання на селі соціальних суперечностей, хоча зростаюча земельна й майнова нерівність не усувала спільних інтересів, притаманних селянству як класу. Триступенева градація не мала статистично чітких критеріїв. До наймитів та бідняків зараховувалися малоземельні та безземельні селяни, які не могли прогодувати сім’ю за рахунок власного госп-ва, а тому наймалися працювати в сусідів або шукали додаткового заробітку поза місцем проживання. До заможних селян відносилися ті, хто використовував найману працю і мав солідні товарні лишки продукції. С. розташовувалися посередині між заможними та бідняцькими верствами. Вони могли за сприятливих обставин виробляти товарну продукцію, але в невеликих кількостях. За розрахунками М.Рубача, які стосувалися України, 1917 бідняки складали 57,1 % госп-в і мали у своєму розпорядженні 10,0 % використовуваних земель. Питома вага заможних селян складала 12,2 % госп-в, а їхня частка в землекористуванні становила 37,8 %. Питома вага С. складала 29,9 % госп-в, а їхня частка в землекористуванні — 26,5 % (поміщикам належало 22,3 % земель, д-ві, уділу і Церкві — 3,4 %). Здійснений рад. владою під тиском осн. частини селян «чорний переділ» радикально змінив структуру землекористування в сільс. госп-ві. За даними, наведеними В.Калініченком по Україні 1927, бідняки складали 23,7 % сел. господарств і користувалися
14,2 % земель. Питома вага заможних госп-в складала 4,0 %, а частка їх у землекористуванні — 7,5 %. Питома вага С. становила за числом госп-в 72,3 %, а частка в землекористуванні — 78,3 %. Одразу після приходу до влади В.Ленін визначив ставлення більшовиків до селян чіткою максимою: «трудовому селянину треба допомогти, середнього не скривдити, багатого примусити». «Допомога» виявилася в нацьковуванні бідних селян на заможних під час здійснення продрозкладки, аграрної реформи, оподаткування і колективізації. Якщо С. солідаризувалися з більш заможними верствами села, відстоюючи свої власні й загальносел. інтереси під час цих кампаній, вони потрапляли під прес репресій як «підкуркульники» або «куркулі». Літ.: Рубач М.А. Очерки по истории революционного преобразования аграрных отношений на Украине. К., 1956; Лях Р.Д. Розв’язання аграрного питання на Україні (1917—1923 рр.). К.—Донецьк, 1975; Калініченко В.В. Селянське господарство України в період непу: Історико-економічне дослідження. Х., 1997; Історія українського селянства, т. 2. К., 2006; Економічна історія України: Історикоекономічне дослідження, т. 2. К., 2011. С.В. Кульчицький.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «СЕРЕДНЯКИ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
