СЕНЮТОВИЧ-БЕРЕЖНИЙ Вячеслав Юрійович (15.06.1902— 03.02.1992) — укр. генеалог. Дійсний член Наукового товариства імені Шевченка (1952), член Українського генеалогічного і геральдичного товариства (1969). Н. в маєтку біля с. Токарі (нині село Лохвицького р-ну Полтав. обл.). Син юриста-консультанта Полтав. губернського земства. В Україні закінчив Полтав. г-зію (1919). Воював у Добровольчій армії. Вийшовши на еміграцію, закінчив історико-філос. ф-т Бєлградського ун-ту (1925). Служив у банку. Під час Другої світової війни воював на боці сербів проти німців. Вивезений 1941 на роботу до Німеччини. Закінчив Український вільний університет (1947 одержав докторат як перший укр. д-р з генеалогії (родознавства)), став асистентом при кафедрі історії України, викладав генеалогію та геральдику. Із 1948 став урядовцем Укр. апостольської візитатури та архіваріусом у Школі сх. мов у Парижі (Франція). 1952 виїхав до США, де працював у біржевій фірмі в Нью-Йорку. Автор численних розвідок, що виходили окремо («Род Гоголей» — Нью-Йорк, 1957) і друкувались у фахових виданнях, — «З минулого нашої
шляхти» («Рід та знамено», 1947, зошити 1—3), «Історична доля українського боярства» («Рід та знамено», 1947, зошит 3), «Гетьманська родина Виговських» («Україна», зб. 9, 1953), «Рід Гоголів на Волині» («Літопис Волині», 1953, № 1), «До родоводу Орликів» («Віра й культура», 1954, ч. 11), «От Запорожской Сечи к малороссийскому дворянству» («Новик», 1954), «До родоводу Могил» («Віра й культура», 1955, ч. 4 ), «Род Гоголей» («Новик», 1957), «Родинні зв’язки князів Несвіцьких з князями Острожськими» («Український історик», кн. 17—20, 1968), «Остап Дашкович (Дашкевич) — вождь козацький» («Український історик», кн. 21—23, 1969), «Рід і родина Виговських» («Український історик», кн. 25—27, 1970), «Козацтво та боротьба старшинишляхти на Гетьманщині за визнання за нею російським урядом прав дворянства» («Український історик», кн. 39—40, 1973; кн. 41—43, 1974). Докторська праця на тему: «Шляхта землі Волинської та її участь у історичнім та культурнім житті Волині» (1947) лишилась у рукопису. П. у м. Санта-Барбара (шт. Каліфорнія, США). Літ.: В. Сенютович-Бережний — доктор філософії. «Рід та знамено», 1947, зошит 3; Падох Я. Вячеслав Сенютович-Бережний. «Свобода», 1982, ч. 241, 21 грудня; Св.П. В. Сенютович-Бережний. Там само, 1992, ч. 146, 1 серпня; [Купчинський О.] В. Сенютович-Бережний — історик і дослідник допоміжних (спеціальних) історичних дисциплін. «ЗНТШ» (Львів), 2000, т. 240. С.І. Білокінь.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «СЕНЮТОВИЧ-БЕРЕЖНИЙ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
