СЕМЧИШИН Тиміш Євстахійович (псевдоніми — Білий, Бор, Мирослав Річка, Річка, Папа, Тиміш, Михайло Іванович, Михайло, Іван Іванович, Юрій Іванович, Юрко, Сагайдачний, «Стогін», Шелест, Ярема; 1915— 05.10.1946) — громад. і політ. діяч, публіцист, активний учасник укр. національно-визвол. руху. Н. в с. Кульчиці (нині село Самбірського р-ну Львів. обл.). Закінчив Самбірську г-зію. Член «Пласту». Із 1933 — учасник молодіжної націоналістичної орг-ції «Юнаки». Член Організації українських націоналістів із грудня 1936. 1935—39 — студент Львів. політехніки, активіст укр. організованого студентського життя. Голова філії Т-ва укр. наук. викладів ім. Петра Могили у Львові (1937—39), член Студентської репрезентації Союзу укр. студентських орг-цій під Польщею (осінь 1937 — березень 1939), орг. референт, член редакції «Студентського вісника» (1937—
39). Член проводу студентського сектору Крайової екзекутиви ОУН (1937—39). Учасник 7-го конгресу Союзу укр. студентських орг-цій під Польщею, заарештований у березні 1939, звільнений з-під варти на початку Другої світової війни (18 вересня 1939). Окружний провідник ОУН Лемківщини (грудень 1939 — червень 1941), учасник 2-го Великого збору ОУН у Кракові (31 березня — 3 квітня 1941). Провідник 3-ї (Пд.) похідної групи ОУН (1941), заст. крайового провідника ОУН пд.-сх. укр. земель у Дніпропетровську (вересень 1941 — січень 1942). 1 січня 1942 заарештований гестапо в Кривому Розі, упродовж січня— жовтня 1942 утримувався в тюрмах Кривого Рогу і Дніпропетровська. Після втечі (26 жовтня 1942) за допомогою членів ОУН із тюрми в Дніпропетровську отримав призначення на роботу в Одесу. С. — керівник обласного проводу ОУН Трансністрії (листопад 1942 — березень 1944), редактор його друкованих органів — підпільних журналів «За державність» (вийшло 7 номерів), «Чорноморський вісник» (5—6 номерів). Організатор і учасник переговорів між Проводом ОУН і представниками румун. уряду (жовтень 1943 — березень 1944). Почав працювати над історією 3-ї похідної групи ОУН, але не закінчив роботу у зв’язку з арештом. 2 вересня 1944 затриманий та 9 вересня 1944 заарештований 4-м управлінням контррозвідки «Смерш» 2-го Укр. фронту в Бухаресті (Румунія). 26 квітня 1946 на закритому суд. засіданні Військового трибуналу військ НКВС Київ. обл. засуджений до смерті. Реабілітований 17 квітня 1998. Літ: Шанковський Л. Похідні групи ОУН. Мюнхен. 1958; Мірчук П. Нарис історії ОУН: 1920—1939 роки. К., 2007. О.І. Луцький.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «СЕМЧИШИН» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
