СВІДКИ ЄГОВИ — одна з пізніх течій протестантизму, яка виникла в США в 2-й пол. 19 ст., коли групи т. зв. Дослідників Біблії виокремились з адвентизму у самостійний реліг. рух. Засновником руху Дослідників Біблії, який 1931 узяв назву Свідки Єгови, був американець Ч.Рассел (1852—1916). 1884 з його ініціативи утворилося в шт. Пенсильванія (США) «Товариство Вартової башти, Біблії і брошур», яке тоді ж було зареєстроване Верховним судом цього штату. Тисячі оголошень у газетах США, Канади, Європи інформували про зібрання Дослідників Біблії. Мільйони примірників книг та брошур, написаних Ч.Расселом, пророкували, що 1914 «закінчуються земні людські уряди» і «прийде Царство Боже на землю». Проте сподіваного «приходу Царства Божого» не відбулося. Це стало причиною великого розчарування послідовників пастора Ч.Рассела. Наступними керівниками конфесії — президентами «Товариства Вартової башти, Біблії і брошур» — були: Дж.Рутерфорд (1916—42), Н.Норр (1942—78), Ф.Франц (1978—90), М.Хеншель (1990—2000). Із 2000 президентом цього т-ва став М.-Г.Ларсон. Віровчення С.Є. має апокаліптичну і міленаристську спрямованість (див. Хіліазм). Всесвітня історія зображається як боротьба Бога Єгови й Сатани за панування над світом. Вирішення «спірної проблеми про всесвітній суверенітет», «виправдання імені Єгови, зневаженого Сатаною», «знищення існуючої злої системи речей» мають відбутися в Армагеддоні — всесвітній Божествен-
ній війні, про яку згадується в євангельській книзі Об’явлення 16:13—16. Донедавна С.Є. твердили, що ця подія мала відбутися за життя покоління, яке було свідками подій 1914. Нині апокаліптична хронологія (після багатьох прорахунків) С.Є. не використовується. Проте у проповідницькій діяльності С.Є. увага акцентується на глобальних проблемах сучасності, гострота яких асоціюється з наближенням людства до Армагеддону, а можливість їх вирішення — із встановленням Царства Божого як «універсального світового уряду на чолі з його царем Ісусом Христом» на Землі. У ставленні до політики, ідеологічної боротьби, ін. релігій С.Є. дотримуються принципу нейтральності, який, проте, не заважає їм піддавати критиці фашизм, расизм, комунізм, тоталітаризм, клерикалізм. Ставлення до світської влади, демократ. д-ви, громадян. обов’язків — позитивне. З реліг. переконань С.Є. не приймають переливання крові, відмовляються від військ. служби. Піддаються критиці реліг. догмати і віровчення про Божественну Трійцю (С.Є. виступають за строгий монотеїзм: Ісус Христос не вважається Богом, а тільки Сином Божим), безсмертність душі, пекло, чистилище; відкидаються як незгідні з Біблією вся традиційна реліг. обрядовість і культ святих. В Україні перші Дослідники Біблії — С.Є. — з’явилися в 1920— 30-х рр. на Закарпатті, Волині, в Галичині та на Буковині. Течія поширювалася мешканцями цих регіонів, які виїжджали у США і Канаду на заробітки, ознайомлювалися там із цим віровченням і, повернувшись додому, розносили та безкоштовно роздавали книжки та брошури укр. мовою, авторство яких належало «судді Рутерфорду»: «Де є померлі?», «Що таке пекло?», «Царство Боже — єдина надія світу», «Всесвітня війна близько», «Фашизм чи свобода?» та ін., що проповідували ідеї вчення. Публікації і радіопроповіді Дж.Рутерфорда мали антиклерикальну, антифашист. спрямованість. Саме за це тисячі С.Є. у самій Німеччині і в країнах, нею окупованих, було кинуто в концтабори, розстріля-
но. С.Є. визнано, поруч з євреями, жертвами Голокосту. Із встановленням рад. влади в зх. областях України відразу ж почалися репресії проти С.Є.: масові арешти, групові суд. процеси, вивезення їхніх сімей до Сибіру. Причиною репресій була відмова С.Є. служити в Радянській армії, брати участь у голосуванні за «сталінський блок комуністів і безпартійних», підтримувати ідеологічний культ комуніст. вождів, відмова дітей С.Є. вступати до жовтеняцьких, піонерських, комсомольських орг-цій. Усе це кваліфікувалося як «антирадянська пропаганда». 1945—85 понад 5 тис. С.Є. засуджено на тривалі строки від 10-ти до 25-ти років. За одну квітневу ніч 1951 з України вивезено до Сибіру 7449 осіб разом із дітьми за приналежність, як доводилося в урядовому рішенні, підписаному Й.Сталіним, до «нелегальної антирадянської секти». 1990, уперше за весь час існування С.Є. в Україні, розпочався процес поступового виходу цієї реліг. орг-ції з підпілля, а отже — із сусп. ізоляції. Згідно із Законом України «Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні» всі репресовані в рад. період С.Є. (14 тис. осіб) реабілітовані. Остаточно правова легалізація відбулася на поч. 1991: 28 лютого в Раді у справах релігій при РМ УРСР зареєстровано «Статут про управління релігійної організації Свідків Єгови». Це дало можливість С.Є. вільно провадити свою місіонерсько-проповідницьку діяльність, привело до істотних змін в реліг. свідомості членів цієї конфесії, їхньої відкритості до світу і входження в легітимні державно-конфесійні відносини. За роки незалежності України (1991—2011) кількість С.Є. в Україні зросла у 8 разів. За даними на 1 січня 2012, в Україні понад 157 тис. С.Є. провадять місіонерсько-проповідницьку діяльність. 2010 у щорічному євхаристійному святі — «Вечері Господній» — брали участь понад 270 тис. учасників цієї обрядової дії. 1695 громад С.Є. в Україні обслуговують понад 5 тис. «служителів». Таким чином, реліг. орг-ція С.Є. в Україні, керівний центр якої діє у Львові, є однією з найдинамічніших серед
протестантських конфесій. Громади С.Є. поширені у всіх областях України. Найбільша їх концентрація в Закарпат., Львів., Івано-Франк., Київ., Харків., Донец., Луган. областях і АР Крим. Літ.: William I.S. Falshe Zeugen stehen wider mich Dreissig: 30 Jahre Sklave des Wachtturm. Konstanz, 1960; Tean-Claude M. Les TJmoins de Jehovah. Paris, 1962; Бартошевич З., Борисоглебский E. Свидетели Иеговы. M., 1969; Яроцкий П.Л. Свидетели Иеговы: Анализ идеологии и обыденного религиозного сознания. К., 1979; Franz R. Former mem of Governing Body of Jehovan’s Witneses Chrisis of Conscience. Atlanta, 1983; Яроцкий П.Л. Идеология Бруклинского центра и религиозность Свидетелей Иеговы. В кн.: Современная религиозность: Состояние, тенденции. К., 1987; Його ж. Місіонерство як основний засіб поширення протестантизму американського типу. В кн.: Експорт релігії, трансляція віри: Американські релігійні впливи в Європі. К., 2004; Пізній протестантизм в Україні: П’ятидесятники, Адвентисти, Свідки Єгови. В кн.: Історія релігії в Україні, т. 6. К., 2007; Релігійна свобода: Науковий щорічник, № 12. К., 2008; Щорічник Свідків Єгови (2011): Сучасна діяльність Свідків Єгови в Україні. НьюЙорк, 2010; Яроцький П. Свобода буття релігії в контексті викликів тоталітаризму і нетолерантності. В кн.: Релігійна свобода: Науковий щорічник, № 15. К., 2010; Архив Президента Российской Федерации, ф. 3, оп. 58. П.Л.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «СВІДКИ ЄГОВИ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
