САРТР Жан-Поль (Jean-Paul Charles Aymard Sartre; 21.06.1905— 15.04.1980) — франц. письменник, драматург, критик і громад. діяч. Нобелівський лауреат у галузі літератури (1938). Н. в м. Париж (Франція). Закінчив Вищу нормальну школу та захистив дисертацію з філософії. Стажувався у Франц. ін-ті в Берліні (Німеччина; 1934). Викладав філософію в різних ліцеях Франції (1929—39 і 1941—44); із 1944 цілком присвятив себе літ. праці. Ще в студентські роки познайомився з письменницею, філософом та ідеологом феміністичного руху Симоною де Бовуар, яка стала супутницею його життя й автором-однодумцем. Разом із нею і М.Мерло-Понті він заснував ж. «Нові часи» («Les Temps modernes»), який став одним з яскравих інтелектуальних явищ Зх. Європи 1950—60-х рр. Завдяки своїй творчості та незалежній громадян. позиції став однією з найбільш популярних та впливових постатей у публічній сфері Франції. Один із провідників ідейної і творчої течії екзистенціалізму. У своїх політ. уподобаннях часто коливався: від прорад. позиції — до антисталінізму, від підтримки Кубинської революції 1953—59 — до виступів проти Ф.Кастро Рус за переслідування інакомислячих, засуджував амер. війну у В’єтнамі 1965—75, рад. вторгнення до Чехословаччини 1968. «Ліві» переконання С. та його активна критика бурж. світогляду зробили його одним із натхненників молодіжної революції у Франції 1968. П. у м. Париж. Твори: Дороги свободы, т. 1—4. Х., 1997; Бытие и ничто: Опыт феноменологической онтологии. М., 2004; Нудота: Роман, п’єси. Х., 2006; Проблемы метода: Статьи. М., 2008.
Літ.: Андреев Л.Г. Жан-Поль Сартр: Свободное сознание и ХХ век. М., 2004; Беслюбняк О.О. Гуманістичні інваріанти екзистенціалізму: Ж.-П. Сартр та Н. Аббаньяно: Дис. ... канд. філос. наук. К., 2007. К.Ю. Галушко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «САРТР» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
