САПУН-ГОРА — височина на пд. сх. від Севастополя, довжиною 7,4 км, найвища точка — 214,5 м. У червні 1942 під час третього наступу гітлерівських військ на Севастополь тут тримали оборону воїни 7-ї бригади мор. піхоти. У травні 1944 штурм С.-г. рад. військами став завершальним етапом Кримської наступальної операції 1944. Височина займала ключову позицію в обороні нім. 17-ї армії. Протягом 8-годинного бою 7 травня 1944 воїни 51-ї армії (команд. — генерал-лейтенант Я.Крейзер) і Окремої Приморської армії (командир — генерал-лейтенант К.Мельник) оволоділи С.-г. На С.-г. споруджений меморіальний комплекс, який із 1960 входить до Севастопольського музею героїчної оборони і визволення міста. Комплекс складається з обеліска Слави (1944), діорами «Штурм Сапун-гори 7 травня 1944» (1959, художники П.Мальцев, Г.Марченко, М.Присєкін), меморіальних стел (1969, 1974), пам’ятників рад. воїнам 32-ї стрілкової д-зії (2000), 51-ї армії (1944), 77-ї стрілкової д-зії (1974), на честь встановлення штурмового прапора (1964), розташування командного пункту 7-ї бригади морської піхоти (1961) і Вічного вогню (1970), експозиції рад. і нім. бойової техніки та озброєння. 1995 споруджено храм Святого Георгія Переможця. Літ.: Веникеев Е.В. Архитектура Севастополя. Симферополь, 1983; Авраменко М.П., Кравец А.Т. Сапун-гора: Путеводитель. Симферополь, 1990; Шавшин В.Г. Каменная летопись Севастополя. Севастополь—К., 2004. Г.Г. Денисенко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «САПУН-ГОРА» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
