САМЧУК Улас Олексійович (20. 02.1905—09.07.1987) — письменник, журналіст, громад. і політ. діяч. Н. в с. Дермань (нині с. Дермань Перша Здолбунівського р-ну Рівнен. обл.) в сел. сім’ї. До 1913 мешкав із сім’єю в с. Дермань, потім — у с. Тилявка (нині село Шумського р-ну Терноп. обл.). Із 1927 по 1941 перебував у еміграції в Німеччині та Чехословаччині (Прага). Навч. в Укр. мішаній приватній г-зії С.Міляшкевича в Кременці (1921—27), Бреславльському ун-ті (1928—29) та Українському вільному університеті (1929—31). 1941—44 повернувся до України (Рівне, Городок; нині місто Львів. обл.). Із 1944 — у новій еміграції в Німеччині (гол. чин. — у таборах переміщених осіб) та Канаді (із 1948, Торонто). Перше оповідання опублікував у варшавському ж. «Наша бесіда» 1926. Гол. літ. твори — трилогії «Волинь» (1932—37) і «Ост» (1948—82), романи «Марія» (1934), «Гори говорять» (1934), «Кулак» (1937), «Юність Василя Шеремети» (1946—47), «Чого не гоїть огонь» (1959), «На твердій
438 САНГУШКИ
землі» (1967), в яких автор виступив літописцем життя укр. людини, вибудував художню історіософію укр. простору в 20 ст. Зокрема, у трилогії «Волинь» та романі «Кулак» виведений збірний образ укр. молодої людини 1920-х — поч. 1930-х рр., яка прагне знайти місце України у світі та шляхи її національно-культурне і держ. становлення. У «Марії» відтворена трагедія Голодомору 1932—1933 років в УСРР. У трилогії «Ост» зображені укр. людина і її роль у трагічних умовах революції 1917—21 рр., підрад. дійсності 1920-х — 1930-х рр. та повоєнної еміграції. Перша частина трилогії «Волинь» — «Куди тече та річка» — видавалася польс. мовою (1938; нове вид. — 2005). Окрім того, з-під пера С. вийшли документальні розповіді «Живі струни» (1976) — про капелу бандуристів О.Кошиця, «Слідами піонерів» (1980) — про історію становлення укр. громади Пн. Америки та її репрезентанта Український народний союз, книги воєнних мемуарів «П’ять по дванадцятій» (1954), «На білому коні» (1965), «На коні вороному» (1975), «Плянета Ді-Пі» (1979). Цикл спогадів С., які охоплюють період 1920—40-х рр., є цінним джерельним комплексом для вивчення подій новітньої історії України, зокрема діяльності Української військової організації та Організації українських націоналістів, проголошення Карпатської України, Другої світової війни, життя зх. укр. діаспори. Твори С. («Волинь», «Марія») в 1930—50-х рр. друкувалися в перекладі на польс., хорватську, нім., франц., англ. мови. Громадсько-політ. активність С. залишалася високою, почи-
наючи з 1930-х рр., коли він розпочав свою співпрацю з ОУН, влившись до її «культурницького крила». 1938—39 як репортер «Українського слова» (Париж; Франція) і, одночасно, референт пропаганди Українського національного об’єднання С. брав участь у подіях на Закарпатті, пов’язаних із проголошенням Карпатської України. Як редактор та публіцист зіграв особливу роль у формуванні укр. нац. свідомості в період II світ. війни на території Райхскомісаріату Україна, коли він очолював газ. «Волинь» (1941—42). Діяльність С. і керованої ним редакції стала однією з важливих передумов для початку антинацистського руху Опору на Волині 1942—43. Після закінчення II світ. війни С. був одним із лідерів ідейного та організаційного — у рамках Мистецького укр. руху (1945—48) та Організації укр. письменників «Слово» (1954) — згуртування мистецьких сил укр. еміграції. Сформульована ним концепція передбачала синтез попередніх досягнень укр. суспільно-політ. думки задля втілення державницької ідеї, що зумовило актуальність його творчої та ідейної спадщини в незалежній Україні. П. у м. Торонто, похований на місц. цвинтарі св. рівноапостольного кн. Володимира. Літ.: Волинські дороги Уласа Самчука: Збірник. Рівне, 1993; Улас Самчук: Ювілейний збірник. Рівне, 1994; Мариненко Ю. Художній світ Уласа Самчука. Кіровоград, 2000; У 95-річчя народження Уласа Самчука. В кн.: Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету імені В. Гнатюка, вип. 6. Тернопіль, 2000; Жив’юк А. Між Сциллою політики і Харибдою творчості: Громадсько-політичний портрет Уласа Самчука. Рівне, 2004; Улас Самчук: Художнє осмислення української долі у ХХ столітті. Рівне, 2005; Документ доби: Публіцистика Уласа Самчука 1941—1943 років. Рівне, 2008; Руснак І. Художня історіософія Уласа Самчука. Вінниця, 2009. А.А. Жив’юк, Т.О. Комаренко.
Д.Ф. Сангушко (р. н. невід. — п. 1554). Портрет 18 ст.
Меморіальна дошка на будинку Дерманської гімназії, де навчався У. Самчук. Фото початку 21 ст.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «САМЧУК» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
