САДОВСЬКИЙ Валентин Васильович (1886—24.11.1947) — громад., політ. і держ. діяч, журналіст, економіст. Н. на Волині в сім’ї священика. Освіту одержав на юрид. ф-ті Київ. ун-ту (1909), екон. ф-ті Петерб. ун-ту (1913). Був організатором укр. студентських громад у Санкт-Петербурзі, належав до Української соціалдемократичної робітничої партії. У березні 1917 був серед засновників Української Центральної Ради, член Комітету Української Центральної Ради від УСДРП. У червні—серпні 1917 — ген. секретар суд. справ УЦР. За Української Держави — член політ. комісії укр. делегації на мирних переговорах між Українською Державою та РСФРР 1918. 1920— 22 — міністр праці УНР. На еміграції — у Чехословаччині, викладав в Українській господарській академії в Подєбрадах (Чехословаччина). Член Наукового товариства імені Шевченка та Українського наукового інституту у Варшаві. Автор численних наук. праць з екон. географії, демографії, нац. політики. 1945 був заарештований у Празі (Чехословаччина) рад. військ. контррозвідкою та вивезений до СРСР. Загинув у Лук’янівській тюрмі в Києві. Літ.: Наріжний С. Українська еміграція, т. 1. Прага, 1942; Верстюк В.,
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Садовський Валентин Васильович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
