РУСЬКА ДАВНЬОПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА (РДЦ) — неофіц. назва Новозибківської старообрядської ієрархії, знаної в народі як «біглопопівська», або «новозибківська». Термін «біглопопівці» походить від словосполучення «біглі попи», тобто священики панівної Церкви, які переходили на службу до старообрядців. Другий термін — «новозибківці» — закріпився за цією конфесією у зв’язку із заснуванням у м. Новозибків (нині місто Брянської обл., РФ) окремої церк. інституції. Єпископат цієї церкви веде свій початок від двох ієрархів РПЦ, які перейшли в біглопопівство 1923 та 1929. Засновниками РДЦ прийнято вважати архієпископа Саратовського та Петровського Ніколу (Позднєва) та єпископа Свердловського Стефана (Розторгуєва). Із 1944 по 1956 главою церкви був архієпископ Іоанн (Калінін). Завдяки його діяльності в СРСР була відновлена Новозибківська ієрархія, яка надзвичайно сильно постраждала в 1930—40-ві рр. Йому вдалося зберегти незначну
кількість парафій, стабілізувати внутр. та зовн. становище церкви. Під тиском Ради у справах релігій при урядові М.Хрущова першопрестольна кафедра біглопопівського архієпископа перемістилася з м. Москва до м. Новозибків. Із 1996 по 2000 главою РДЦ був архієпископ Аристарх (Калінін). 2003 РДЦ налічувала бл. 70-ти парафій в Алтайському, Краснодарському та Пермському краях, Башкортостані, Бурятії, Брянській, Волгоградській, Воронезькій, Калінінградській, Калузькій, Кемеровській, Курській, Ленінгр., Нижньогородській, Самарській, Саратовській, Оренбурзькій областях (РФ); Донец., Запоріз., Полтав. областях (Україна), Білорусі, Болгарії та Румунії. Заг. чисельність новозибківців (за їхніми власними оцінками) становить від 700 тис. до 1 млн віруючих. На Новозибківському соборі 2003 було здійснено духовнотериторіальний поділ церкви. В її складі створено 6 єпархій: Моск., Білорусько-Укр., Азово-Чорномор., Волзьку, Уральську та Сибірську. Предстоятелем РДЦ є патріарх Московський та всієї Русі Олександр (Калінін). Одночасно він є правлячим архієреєм Моск. єпархії. При його патріаршестві відновилася різка та жорстка критика Руської православної старообрядської церкви (Білокриницька ієрархія) та її засновника — босно-сараєвського митрополита Амвросія (Поповича). Патріарх Олександр вважає, що митрополит Амвросій не міг довести свого занурювального хрещення, тому частина попівців не визнала канонічності Білокриницької ієрархії. Цей фактор став осн. причиною для створення самостійної Новозибківської церкви. Сьогодні не існує молитовного спілкування біглопопівців як із Моск. патріархією, так і з Рус. правосл. старообрядською церквою. Літ.: «Старообрядец: Газета для старообрядцев всех согласий», 2002, № 24; 2003, № 27—29; 2004, № 30; 2005, № 33; 2006, № 35; 2007, № 40— 41; 2008, № 42—43; Атлас современной религиозной жизни России, т. 1— 2. М., 2005—06; Патриарх Александр (в миру Калинин Авдей Диомидович), предстоятель Русской древлеправо-
славной церкви (Новозыбковского патриархата). Web: http://portal-credo.ru/site/?act=rating&id=26. С.В. Таранець.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «РУСЬКА ДАВНЬОПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
