РОСТИСЛАВ ВОЛОДИМИРОВИЧ, Ростислав-Михаїл Володимирович (бл. 1040 — 03.02.1067) — князь тмутороканський, єдиний син Володимира Ярославича (який за життя батька був намісником у Новгороді Великому) й, імовірно, Оди, доньки штаденського графа Леопольда. Дехто з істориків припускає, що згідно з Рядом Ярослава 1054 Р.В. міг одержати майбутню Галицьку землю з містами Перемишль і Теребовль, де пізніше княжили його сини. Перед 1064 одружився з донькою угор. короля Бели I (імовірно Ланкою). 1064 або 1065 в супроводі Вишати, сина новгородського посадника Остромира, «втік» (невідомо звідки) до Тмуторокані, де й вокняжився, вигнавши Гліба Святославича. 1065 його дядько Святослав Ярославич витіснив Р.В. із Тмуторокані та знову посадив там Гліба, але Р.В. знову вигнав його і зумів там закріпитися. Р.В. був повновладним правителем на Пн. Кавказі, збираючи данину з тамтешніх народів. Візантійці, побоюючись Р.В., який міг загрожувати їхнім володінням у Криму, отруїли його руками херсонеського «котопана» (чиновника). «Повість временних літ» вмістила піднесений панегірик Р.В. Його поховали в тмутороканському храмі Богоматері. Літ.: Приселков М.Д. Очерки по церковно-политической истории Киевской Руси X—XII вв. СПб., 1913. М.Ф. Котляр.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «РОСТИСЛАВ ВОЛОДИМИРОВИЧ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
