«РОССИЙСКИЙ МАГАЗИН» — журнал історико-археогр. профілю, видавав чл.-кор. Петерб. АН Ф.Туманський (СПб., 1792—94, ч. 1—3). У 1-му числі журналу викладено програму видання — публікувати істор., геогр., стат., топографічні та ін. відомості, що стосуються пізнання Росії. Видавець закликав читачів до співпраці, заохочував висловлювати свої міркування з приводу опублікованих матеріалів. Епіграфом до журналу взяв сентенцію Квінта Горація Флакка «І дим Вітчизни нам солодкий». Опублікував описи м. Санкт-Петербург, звичаїв та обрядів населення В’ятської і Великопермської єпархії, народів Сибіру, Камчатки, короткий опис життя генерал-майора К.-Г. фон Манштейна, походу рос. імп. Петра I на Каспійське побережжя 1722 та карту, генеалогію роду князів Долгорукових, двірцеві записи 1696 та ін. Він заявив себе також як укр. археограф. У ред. передмові до 2-го числа журналу Ф.Туманський звертався до читачів із закликом вивчати історію свого краю — Малоросії, яку він розглядав як частину цілого — Рос. імперії. Закликав збирати старовинні документи, предмети старовини. Опублікував універсал Б.Хмельницького, даний під Білою Церквою (8 травня 1648), у передмові зазначав, що копії універсалу були в багатьох, опублікував «Летописец Малыя России» (літопис Г.Граб’янки) (1793, ч. 2—3), який розшукував «по монастирях, полкових та сотенних архівах», порівнював його з ін. списками й визнав найкращим. У своїй археогр. роботі видавець здійснював порівняння списків, виявляв помилки при переписуванні, тлумачив і перекладав з української російською мовою деякі поняття, уточнював назви населених пунктів та ін. Надрукував у перекладі з польс. мови лист литов. канцлера Л.Сапіги до унійного єпископа Полоцького Йосафата Кунцевича (1622), в котрому канцлер застерігав єпископа, що насильне насадження унії може призвести до загибелі Речі Посполитої, а також лист Феофана Прокоповича до професора Петерб. АН Х.-Ф.Гросія. В перекладі з англійської опубліковано уривки із щоденника П.Гордона
за 1684—85, коли він перебував в Україні. Надруковані записи про вибори на Запорожжі 1749 кошового отамана, суддів, писарів, осавулів. Журнал мав передплатників в Україні. Літ.: Ільїн О. Невдачливий Федір Туманський. «Пам’ять століть», 1998, № 5; Шемшученко Ю.С. Наш друг Туманский: К 200-летию со дня рождения. К., 2000; Журба О.І. Становлення української археографії: Люди, ідеї, інституції. Дніпропетровськ, 2003. О.М. Дзюба.
осіб. Хто з козаків не потрапив до реєстру, мав повертатися під владу старост і панів. Реєстровці одержали право проживати лише в королівщинах і виселялися зі шляхетських та духовних маєтностей. Їм суворо заборонялося здійснювати походи на територію Кримського ханату. Умови Р.у. викликали невдоволення серед козацтва, що привело до зміщення з посади гетьмана П.Конашевича-Сагайдачного і обрання Я.Бородавки (Нероди). Літ.: Голобуцький В.О. Запорозьке козацтво. К., 1994; Щербак В.О. Українське козацтво: Формування соціального стану: Друга половина ХV — середина ХVII ст. К., 2006; Сас П.М. Витоки українського націотворення. К., 2010. В.О. Щербак.
Ви переглядаєте статтю (реферат): ««РОССИЙСКИЙ МАГАЗИН»» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
