РОКОШ — політично спрямований масовий антикоролів. виступ шляхти, об’єднаної в опозиційну до монарха конфедерацію (див. Конфедерації шляхетські); назва походить від місцевості Rakos в Угорщині, де від 1526 відбувалися з’їзди угор. шляхти (т. зв. кінні сейми), спрямовані проти угор. королів із династії Габсбургів. У Королівстві Польському термін «рокош» вперше було застосовано до подій т. зв. Курячої війни 1537, коли шляхта, яка зібралася на посполите рушення, стала вимагати від короля польс. і вел. кн. литов. Сигізмунда I Старого екзекуції (додержання) права, що породило у Польщі т. зв. екзекуційний рух. Інститут Р., що ґрунтувався на ідеї прямої демократії і ніс у собі елементи політ. антисистеми, розвинувся в Речі Посполитій під час Сандомирського Р. 1606—07, який очолював краківський воєвода Миколай Зебжидовський. Рокошани виступа-
272 РОКСОЛАНА
Пам’ятник Роксолані у м. Рогатин. Скульптор Р. Романович. 1999.
ли проти загрози абсолютизму, за обмеження королів. влади, а також боролися проти сенаторівмагнатів, які також звинувачувалися ними в порушенні шляхетських прав і вольностей. Цей Р. політично підтримала певна частина укр. шляхти, яка виступала на захист прав православних. Правовою підставою створення конфедерації проти короля (Р.) був наявний у т. зв. Генрикових статтях 1573, а також коронаційній присязі пункт (articulus de non praestanda oboedienta) про відмову коритися монарху в разі порушення ним фундаментальних засад політ. і правового устрою Речі Посполитої, а також шляхетських прав і вольностей. Спираючись на теорію суверенності «шляхетського народу», учасники Сандомирського Р. — представники середньої шляхти — створили власний суд і взяли на себе певні законодавчі функції. Після цього Р. зміцнилися позиції магнатів і ослабилася влада короля, що проявилося, зокрема, у запровадженні інституту сенаторів-резидентів (див. Сенат у Речі Посполитій). На підставі пункту Генрикових статей 1573 про непокору монарху було розроблено процедуру детронізації короля: якщо після трикратного нагадування (від примаса або сенатора; шляхетського сеймика; вального сейму) король не усував допущених порушень, його можна було силою позбавити влади. Літ.: Czubek J. Pisma polityczne z czas\w rokoszu Zebrzydowskiego: 1606— 1608, t. 1—3. Krak\w, 1916—18; Wisner H. Rokosz Zebrzydowski. Krak\w, 1989; Encyclopedia Historii Polski: Dzieje polityczne, t. 2. Warszawa, 1995; OpaliЅski E. Kultura polityczna szlachty polskiej w latach 1587—1652. Warszawa, 1995; Bardach J. та ін. Historia ustroju i prawa polskiego. Warszawa, 1996. П.М. Сас.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «РОКОШ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
