РІШЕЛЬЄВСЬКИЙ ЛІЦЕЙ — становий навч. заклад вищого типу. Заснований 1817. Названий в честь градоначальника Одеси, генерал-губернатора Новоросійського краю А.-Е. де Рішельє, який заснував в Одесі шляхетний ін-т (1805) та комерційну г-зію (1806). На основі їх і було організовано ліцей. Складався з 5-ти класів — підготовчого і 4-х гімназійних — граматики, словесності, риторики, філософії та математики. Вивчали класичні, а також франц., італ., нім. мови, всесвітню і рос. історію, літературу, музику, малювання. 1826 посаду директора обійняв відомий освіт. діяч І.Орлай. Він розробив новий проект ліцею, який передбачав реорганізацію його у вищий навч. заклад із двома відділеннями — філософським і вищих наук та юридично-політичним. На філософському і вищих наук вивчали філософію, історію, статистику, логіку, етику, математику, механіку, богослов’я. На природничо-політичному — право, політекономію і комерцію. Із 1837 ліцей здобув статус вищого навч. закладу, було організовано фізико-математичне та юридичне відділення, Ін-т східних мов. 1843 відкрито камеральне відділення, яке мало кафедри при-
родничих та екон. наук. При ліцеї діяли г-зія, відділення для підготовки вчителів для повітових і комерційних шкіл. Були велика б-ка, хімічна лабораторія, ботанічний сад, фізико-математичний і технологічний кабінети. Реорганізація ліцею та рівень викладання в ньому підготували ґрунт для відкриття на його базі 1856 Новорос. ун-ту (нині Одеський національний університет). Ініціатива перетворення ліцею в ун-т належала М.Пирогову, який 1856—58 був попечителем Одес. навч. округу. Літ.: Михневич И. Исторический обзор сорокалетия Ришельевского лицея с 1817 по 1857 год. Одесса, 1857; Лопухівська А. З історії розвитку гімназій і ліцеїв в Україні. К., 1994; Чуйко С. Ліцеї України (ХIХ—ХХ ст.). К., 1996; Бобров В. Одеський Рішельєвський ліцей — осередок вищої та середньої освіти Півдня України (до 180-річчя з дня заснування). «Освіта і управління», 1997, т. 1, № 4. О.М. Дзюба.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «РІШЕЛЬЄВСЬКИЙ ЛІЦЕЙ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
