РІЗНИЧЕНКО Володимир Васильович (18(06).10.1870—01.04. 1932) — геолог, поет і художник. Дійсний член ВУАН (1929). Н. на х. Велентіїв на Чернігівщині в сім’ї земського фельдшера. Батько його до селянської реформи 1861 був кріпаком, мати походила зі старовинного козац. роду Велентіїв. Навч. в Ніжинській г-зії, яку закінчив 1891, та на природничому відділі фізикомат. ф-ту Харків. ун-ту (1891— 96). Як художник співпрацював у газ. «Искра» (1901—03), тижневику «Шершень» (1906), «Киевской газете» та її наступниці «Киевском вестнике» (1905—07), газ. «Рада» (1909—12), де вміщував свої сатиричні малюнки на злободенні політ., соціальні і громадянські теми під псевдонімами Гайд (скорочено від Гайдамака) та Велентій. Найвидатнішим мистецьким здобутком Р. був сатиричний малюнок «Націоналістична “Калка”» (1911—12), де зображено дошки, під якими конають, придушені російськими шовіністами, українці, білоруси, поляки, євреї, грузини, фіни та ін. До політ. карикатур належать також такі рисунки, як «Геть з царатом! Хай живе революція!», «Після скасування кріпацтва», «Обніміте, брати мої, найстаршого брата!» Літ. діяльність розпочав у 1890-ті рр. Його перу належать праці «Минаючи проміжні ступені: З поїздки до Семипалатинської області влітку 1899 року», «День на золотих копальнях (мимоїздом)» (1900), переклад горьківської «Пісні про Буревісника» (1901), «На чужині далекій», «Зірки на землі» (1902), «Веснянки» (1907), «В полудневому Алтаї» (1913) та ін. Публікувався у львів. «Літературно-науковому вістнику», альманахах «Перша ластівка», «Терновий вінок» та ін. Поезія і проза Р. пронизані соціальними мотивами, закликами до боротьби, волелюбністю. Р. брав участь у геол. експедиціях на Алтай (1903—12), унаслідок чого з’явилися такі дослідження, як «Південний Алтай та його зледеніння» (1914), «Восточная Калба» (1915). Провадив заг. природничі та палеонтологічні дослідження. Із 1916 працював в
Україні. Займався організацією геол. справи: спочатку — в Укр. геол. к-ті, а 1930—32 — як директор Укр. н.-д. геол. ін-ту. Склав геол. і тектонічні карти Пд. Алтаю. У межах України вивчав Лівобережжя, Середнє Придніпров’я, Волинь. Уперше в Україні встановив дислокації антропогенового (четвертинного) віку. П. у м. Київ. Літ.: Блюміна І.М. В.В. Різниченко (Велентій) — художник і поет. К., 1972; Институт геологических наук. К., 1976; Академія наук України: Історія Національної академії наук України: 1929—1933. К., 1998; Національна академія наук України: Персональний склад (1918—1998). К., 1998; Історія Національної академії наук України: 1918—1933, т. 1—3. К., 2002. Т.І. Лазанська.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Різниченко Володимир Васильович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
