РАТНЕ — с-ще міськ. типу Волинської області, райцентр. Розташов. на р. Прип’ять. Населення 9375 осіб (2010).
138 РАТУША
Печатка ратуші в м. Чернігів. Відтиск. 1675.
Ратне. Церква Різдва Пресвятої Богородиці. Фото початку 21 ст.
За археологічними даними, Р. виникло наприкінці 11 ст. У договорі польс. короля Казимира III Великого із рус. і литов. князями 1366 щодо розмежування польс. та литов. володінь на Волині у переліку міст зазначається Р., яке відходило до Польщі. У 14 — 1-й половині 15 ст. Р. було центром однойменного князівства (княжив, зокрема, Федір Ольгердович, далі за королівським привілеєм 1433 представники роду Сангушків, які і після ліквідації князівства володіли містом). У результаті литовсько-польс. боротьби за волин. землі 1432 Р. відійшло до Речі Посполитої, будучи приєднаним в адм. відношенні до Холмської землі та залишаючись на деякий час центром повіту. 1440 Р. отримало магдебурзьке право. На поч. 16 ст. Ратненський повіт було приєднано до Холмського, відтоді і аж до часу 3-го поділу Польщі 1795 місто належало до королівських володінь та було адміністративним центром однойменного староства. Статус королівщини зумовлював наявність королів. старостинської адміністрації поряд із власне міськ. органами. Місто в 15—16 ст. складалося з фортеці та неукріпленої частини з гарнізоном до 30-ти осіб. Разом із магдебургією Р. отримало дозвіл на проведення щорічного ярмарку, по вівторках відбувалися торги. Після 3-го поділу Речі Посполитої 1795 (див. Поділи Польщі 1772, 1793, 1795) Р. відійшло до Російської імперії і стало ча-
стиною Ковельського пов. Волинської губернії. Воно було ареною бойових дій під час Війни 1812, польського повстання 1830— 1831. Із серед. 19 ст. відбувався інтенсивний розвиток міста, не в останню чергу завдяки дорозі Ковель — Брест-Литовськ (нині м. Брест, Білорусь). Р. зазнало відчутних матеріальних і людських втрат у результаті Першої світової війни. 1915—18 у місті перебували австро-нім. війська. 1919 — неодноразові захоплення Р. польс. та рад. військами. Остаточно територіальна приналежність Р. до Польщі була закріплена Ризьким мирним договором між РСФРР і УСРР та Польщею 1921. Р. отримало статус міста (у складі Волинського воєводства). Між світ. війнами в місті діяли осередки «Просвіти», політичних партій (Українського національно-демократичного об’єднання, Комуністичної партії Західної України та ін.), читальня. Р. стало також чільним торговельним центром Волині. Р. було зайняте частинами Червоної армії (23 вересня 1939) і відійшло до УРСР. В результаті радянських економічних та адміністративних перетворень Р. стало с-щем міськ. типу з 1940 і райцентром (1940—62 та з 1965). Р. було окуповане гітлерівцями з 28 червня 1941 по 18 липня 1944. Р. та його околиці стали районом дій загонів Української повстанської армії (Р. входило до військ. округи «Турів», військ. надрайону «Кодак»). Так, 1943 УПА прогнала нім. адміністрацію в місті та прилеглих районах і перевела його під кер-во своєї госп. адміністрації. Діяльність УПА користувалася значною підтримкою місц. населення і спротив тривав до серед. 1950-х рр. Пам’ятки: городище 12—14 ст., церква Різдва Пресвятої Богородиці (1793). Уродженцем Р. є археолог С.Гамченко. Літ.: Панишко С.Д. Ратенське князівство. «Київська старовина», 2001, № 5; Денисюк В.Т., Денисюк І.О. Ратнівська земля: Історико-краєзнавчий нарис. Луцьк, 2003; Описи Рат-
ненського староства з 1500—1512 рр. В кн.: Грушевський М. Твори, т. 6. Львів, 2004. Т.С. Водотика.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «РАТНЕ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
