РАДА КОЗАЦЬКА ЗАГАЛЬНА (інша назва — генеральна, сучасники називали її «повною радою») — політ. інституція Війська Запорозького, типологічно подібна до зборів чоловіків, здатних носити зброю, в мілітарних спільнотах середньовічної Євразії. Започаткувалася Р.к.з. на Запорозь-
кій Січі. Початок Національної революції 1648—1676 не вніс істотних змін у процедуру проведення ради, але трансформував її реальне значення, оскільки вона стала інституцією, яка представляла інтерес козацтва українського — гол. стану новоутвореної д-ви. Зі зміцненням влади гетьмана Б.Хмельницького від скликання Р.к.з. відмовилися на користь ради генеральної старшини, яка представляла інтереси нового укр. нобілітету. Після смерті Б.Хмельницького значення Р.к.з. стало залежати від впливу гетьмана, а також моск. монархапротектора на внутр. життя укр. д-ви. Від кінця 1650-х рр. рос. уряд почав підтримувати Р.к.з. як засіб свого впливу на внутр. політику в Гетьманщині. У 2-й пол. 17 ст. запорожці намагалися посилити свою роль у Р.к.з., спираючись на традиції 1-ї пол. 17 ст., за якими участь січовиків належала до необхідної умови її легітимності. Проти цього виступали восени 1657 — взимку 1658 гетьман І.Виговський, на поч. 1660-х рр. наказний гетьман Я.Сомко. Кульмінацією впливу січовиків на Р.к.з. стала Чорна рада 1663. Також запорожці відіграли надзвичайно важливу роль на Р.к.з. 1710. В останній чв. 17 ст. Р.к.з. зберігала за собою лише виняткові права обрання гетьмана та затвердження умов із моск. царем. Упродовж 1-ї пол. 18 ст. повноваження Р.к.з. постійно звужувалися. При виборі на гетьманство І.Скоропадського, Д.Апостола та К.Розумовського рішення Р.к.з. лише символічно закріплювало вибір кандидата центр. владою. Р.к.з. не мала визначених форм представництва делегатів. Сигналом для скликання слугував барабанний бій, рішення приймалося більшістю, яка виявлялася гучністю галасу та кількістю підкинутих шапок. До осн. умови легітимності Р.к.з. належали участь в її проведенні більшості членів товариства на Запороз. Січі та наявність усіх полків у Гетьманщині. Прерогатива скликання Р.к.з. належала гетьманові або генеральній старшині, яка урядувала в період міжгетьманства. Зазвичай на Р.к.з. головував гетьман, за умови обрання
93 РАДА
94 РАДА
гетьмана кер-во здійснювала ген. старшина колегіально або в особі найвпливовішого з-поміж неї представника, найчастіше — генерального обозного. Розпорядчиками на Р.к.з., як правило, виступали генеральні осавули. Найбільше представництво досягалося на тих зібраннях, які скликалися під час походу. На Р.к.з. 1663 під Ніжином налічувалося більше 40 тис. осіб. Одночасно із широким представництвом рядового козацтва відбувалися заг. козац. ради, що складалися зі старшини, виборних від Війська Запорозького, духовенства і міщан. Із часу гетьманства І.Виговського на Р.к.з. почали відігравати помітну роль представники правосл. церкви. Літ.: Окиншевич Л. Генеральна рада на Україні-Гетьманщині XVII— XVIII ст. К., 1929; Струкевич О. Політико-культурні орієнтації еліти України-Гетьманщини (інтегральний погляд на питання). К., 2002; Горобець В. Влада та соціум Гетьманату: Дослідження з політичної та соціальної історії ранньомодерної України. К., 2009; Смолій В., Степанков В. Українська національна революція XVII ст. (1648—1676 рр.). К., 2009. В.П. Кононенко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «РАДА КОЗАЦЬКА ЗАГАЛЬНА» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
