ПЯСЕЦЬКИЙ (Piasecki) Павло (17.10.1579—01.08.1649) — польс. історик. Походив із нешляхетського роду. Навч. в Празі (нині столиця Чехії) та Римі (Італія; 1610 здобув ступінь д-ра обох прав). Протонотарій римської курії. Повернувшись на батьківщину, виконував обов’язки секретаря польс. короля Сигізмунда III, займав посаду каноніка, а від 1616 — архідиякона варшавського. Згодом — архідиякон люблінський, із 1624 — абат у Могилі під Краковом. З 1627 — єпископ кам’янецький, із 1640 — холмський, із 1644 — перемишльський (як катол. ієрарх виділяється ворожим ставленням до унійців, прихильник мирного співіснування «старих вір» — католицизму та православ’я). Автор масштабної латиномовної праці «Хроніка подій у Європі» (Кра-
ків, 1645; 2-ге доповнене вид. — Краків, 1648; 3-тє — Амстердам, 1649; скорочений польс. переклад видав 1870 Ю.Бартошевич). У цьому творі докладно представив часи королювання Сигізмунда III Ваза та Владислава IV Ваза, причому настанови П. щодо першого були вельми критичні. У 2-й пол. 17 ст. «Хроніка...» П. користувалася популярністю в західноєвроп. учених. Із кінця 17 ст. походить і її рукописний переклад «руською» мовою для укр. та рос. читача. У «Хроніці...» П. порічним нарисам часів перших Вазів передує окремий вступний начерк із коротким описом королювання Стефана Баторія (авторська точка відліку для історії сучасності). Відтак між історично-геогр. відомостями щодо татарсько-турецько-молдов. та моск. прикордоння вміщено кілька «козацьких параграфів». Вони мають переважно шаблонні риси, відчутною оригінальністю відзначається лише сюжет про мор. справу на Запоріжжі. Утім, дуже цікавими є ідеологічні акценти історика — популяризація «баторіанської легенди» козацтва, виопуклення загальноєвроп. значення боротьби запорожців із Османською імперією та замовчування конфлікту Війська Запорозького з урядом Речі Посполитої. Усе це говорить про виразне «козакофільство» автора, його бажання надати козацтву гідне місце у річпосполитській Вітчизні. Чимало уваги П. приділив також козац. війнам 1625, 1630, 1637— 38 (1638 — останній рік хроніки, наступні часи аж до 1648 окреслені дуже коротко). Причому, і тут історик акцентував на провинах уряду перед козаками, які й штовхали останніх на повстання. П. відомий також як автор латиномовного трактату «Думка про абсолютну владу» (написаний між весною 1631 та весною 1632, виданий В.Чаплинським і Я.Якубовським 1972). Твір засвідчив велике враження, що справив на П. досвід рос. «Смути» — здатність народу відродити свою, вже здавалося знищену, державність. У цьому історик побачив підставову перевагу моск. сусп. ладу, який, на його думку, був базований на найчистішому слов’янсько-сар-
матському першовзорі (див. також Сарматизм). Ці добрі «сарматські» звичаї, спільні для русинів, татар і поляків, він пропонував плекати і своїм співвітчизникам. Праці: Kronika Paw»a Piaseckiego biskupa przemyСlskiego. Krak\w, 1870; Responsum de absoluto dominio… В кн.: Archiwum Literackie, t. 16: Miscellanea Staropolskie (4). Wroc»aw—Warszawa—Krak\w—GdaЅsk, 1972. Літ.: Szelgowski A. Pawe» Piasecki, historyk polski XVII wieku. Lw\w, 1899; CzapliЅski W. Nieznany traktat Paw»a Piaseckiego. В кн.: Archiwum Literackie, t. 16: Miscellanea Staropolskie (4). Wroc»aw—Warszawa—Krak\w—GdaЅsk, 1972; Krawczyk A. Warsztat historyczny Paw»a Piaseckiego. В кн.: Folia Societatis Scientiarum Lublinensis [Biuletyn Lubelskiego Towarzystwa Naukowego. Humanistyka], vol. XXIX, nr. II. Lublinum, 1991; Вирський Д. Річпосполитська історіографія України (ХVI — середина ХVII ст.), ч. 1—2. К., 2008. Д.С. Вирський.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ПЯСЕЦЬКИЙ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
