«ПРОСВІТА» (1941—1943) — громад. орг-ція, що відновила діяльність у період окупаційного режиму. За умов проголошення у Львові 30 червня 1941 «Акта відновлення Української Держави» (див. Акт Тридцятого червня 1941), діячі «П.» увійшли до складу уряду — Українського державного правління. Ресорт (відділ) нар. освіти і віросповідань очо-
лював В.Радзикевич, ресорт рільництва — Є.Храпливий, заст. із питань закордонних справ був О.Марітчак, заст. із фінансових питань — Х.Лебідь-Юрчик, заст. із питань рільництва — Б.Іваницький, заст. члена Укр. держ. правління у справах адміністрації — К.Паньківський, заст. голови Укр. держ. правління в Словаччині — Л.Мосендз, за питання торгівлі і промислу відповідав Ю.Павликовський. Відродження «П.» почалося стихійно з низових осередків у Галичині. 17 липня 1941 відновила діяльність Львів. «П.». Головою т-ва став І.Брик, секретарем — М.Дужий. Т-во зберегло відповідну структуру, ланками якої залишалися філії та читальні. За півроку діяльності Львів. «П.» налічувала 82 філії, 2917 читалень. Т-во перебрало майно обласного будинку нар. творчості та підлеглих йому палаців к-ри і клубів. Київ. «П.» відновлена «похідною групою» ОУН(м) (на чолі з О.Ольжичем). Головою т-ва став М.Тобілевич. У налагодженні діяльності т-ва брали участь М.Зеров, Є.Онацький, Т.Осьмачка, О.Теліга, Я.Шумелда, Ю.Шевельов. Почали функціонувати «Просвіти» на Поділлі: у Хмільнику (вересень 1941), Вінниці (жовтень 1941), Турбові (нині с-ще міськ. типу Липовецького р-ну Він. обл.), Ялтушкові (нині село Барського р-ну Він. обл.; листопад 1941), Немирові (грудень 1941), Вороновиці (січень 1942), Іванові, Калинівці (нині місто Він. обл.), Кураві (лютий 1942). При Хмільницькій «П.» працював міський театр. У Ялтушківському т-ві функціонували співочий, муз., декламаторський, драм. гуртки. Орг-ції брали участь у відзначенні Шевченківських дат, вшановували пам’ять учасників Другого Зимового походу Армії УНР 1921, полеглих під Базаром. Восени 1941 осередки «П.» виникли в Дніпропетровську, Кривому Розі, Апостоловому. На Волині 23 листопада 1941 почала діяльність Рівнен. окружна «П.». Офіц. заснування осередків т-ва відбувалося після затвердження їхньої документації референтом пропаганди при гебітскомісаріаті. На Рівненщині
діяло понад 500 просвітянських філій. Рівнен. орг-ція об’єднувала 300 членів. У січні—березні 1942 відновили діяльність т-ва у Володимирі-Волинському, Луцьку, Корці, Кременці, Устилузі. Відроджено бл. 70 % філій «П.», що існували в 1920-х рр. При т-вах створювали «гуртки молоді», проводили курси нім. мови, диригентів та режисерів, готували виховательок дитячих садочків. У Володимирі-Волинському, Дубно, Луцьку «Просвіти» ініціювали проведення маніфестацій, жалобних академій. У листопаді—грудні 1941 відзначалося 20-річчя трагедії під Базаром, у січні—лютому 1942— 43 проводились академії, присвячені пам’яті героїв Крут (див. Крути, бій 1918). З ініціативи осередку с. Заліси (на Ковельщині) зібрано кошти на буд-во пам’ятника на могилі вояків Армії УНР, які загинули під Базаром. Здійснювалося перезахоронення жертв більшовицького терору. Ковельська «П.» зініціювала проведення маніфестації (28 лютого 1943, бл. 10 тис. учасників), під час якої з подвір’я місц. в’язниці на правосл. кладовище перенесли останки 70 осіб, замордованих НКВС УРСР 1941. Діяльність «П.» дедалі менше вписувалася в концепцію нацистської окупаційної політики. Чимало орг-цій було закрито через їх зв’язок із націоналістичним підпіллям. У Генеральному губернаторстві окупаційні власті в серпні 1941 вирішили підпорядкувати «П.» відділові культ. роботи Укр. крайового к-ту. Навесні 1942 читальні «П.» в Галичині були повністю реорганізовані в укр. освітні т-ва, підпорядковані місц. структурам Укр. центр. к-ту. Проведення будь-якого публічного заходу укр. освіт. т-ва вимагало попереднього дозволу нім. поліції. Обмежень у своїй роботі в окупаційний період зазнавали всі «Просвіти». Восени 1942 було заборонено діяльність Дніпроп. «П.», 15 її членів заарештовано. Зі звинуваченням у приналежності до націоналістичного підпілля ув’язнено голову Маріупольської «П.» А.Авраменка, члена т-ва М.Стасюка. Діяльність орг-ції 1943 звелася лише до проведення
концертів. Заборонено утворення осередків «П.» в Харкові та у його околицях. Поступово 1943 діяльність «П.» було припинено на всіх укр. землях. Її діячів піддано репресіям з боку окупаційних властей. Літ: Шанковський Л. Похідні групи ОУН. Мюнхен, 1958; Armstrong J. Ukrainian nationalism. New York— London, 1963; Паньківський К. Роки німецької окупації (1941—1944). НьюЙорк—Париж—Сидней—Торонто, 1983; Бухало Г. «Просвіта» сіяла світло: Сторінки історії Рівненської «Просвіти»: 1917—1928, 1942—1944 рр. Рівне, 1994; Коваль М. «Просвіта» в умовах «нового порядку» (1941— 1944 рр.). «УІЖ», 1995, № 2; Савчук Б. Волинська «Просвіта». Рівне, 1996; Кравченко Б. Соціальні зміни і національна свідомість в Україні XX століття. К., 1997; Чабан М. Діячі Січеславської «Просвіти» (1905—1921 рр.). Дніпропетровськ, 2002; Титаренко Д.М. Маріупольська «Просвіта» під час нацистської окупації. В кн.: Література та культура Полісся: Регіональна історія та культура в українському та європейському контексті, вип. 27. Ніжин, 2004. О.В. Малюта.
Ви переглядаєте статтю (реферат): ««ПРОСВІТА» (1941—1943)» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
