«ПРО ПОЛІТИЧНІ ПОМИЛКИ І НЕЗАДОВІЛЬНУ РОБОТУ ІНСТИТУТУ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ АКАДЕМІЇ НАУК УРСР»
«ПРО ПОЛІТИЧНІ ПОМИЛКИ І НЕЗАДОВІЛЬНУ РОБОТУ ІНСТИТУТУ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ АКАДЕМІЇ НАУК УРСР», постанова ЦК КП(б)У від 29 серпня 1947 — рішення ЦК КП(б)У, прийняте під час повоєнного наступу сталінського тоталітарного режиму проти інтелігенції української. Постанові передувала ініційована 1-м секретарем ЦК КП(б)У Л.Кагановичем нарада в ЦК КП(б)У про боротьбу з проявами націоналізму в істор. науці
(29—30 квітня 1947), де піддано критиці видання Ін-ту історії України АН УРСР «Історія України: Короткий курс» (1940) за редакцією С.Бєлоусова та ін. і «Нарис історії України» (1942) за редакцією К.Гуслистого, Л.Славіна та Ф.Ястребова. Документ від 29 серпня 1947 додатково включив до переліку праць ін-ту, що піддавалися критиці, й «Історію України, т. 1» (1943) за редакцією М.Петровського. Ін-ту історії України АН УРСР закидалася відсутність підготовленої й виданої, «науково витриманої, марксистсько-ленінської» «Історії України»; інкримінувалися «серйозні помилки й грубі спотворення», «запозичення у буржуазно-націоналістичних істориків Грушевського, Антоновича та ін.», «залишки буржуазно-націоналістичних поглядів» у працях окремих співробітників й насамперед — директора ін-ту М.Петровського. Вітчизн. історикам закидалося «ігнорування впливу найважливіших революційних центрів — Москви, Ленінграда, Баку, Тбілісі та ін. на революційну боротьбу українського народу за соціальне й національне визволення». Документ наголошував на потребі висвітлювати історію України не ізольовано, а лише «у тісному зв’язку з історією російського, білоруського та інших народів Радянського Союзу»; повідомлялося, що Київська Русь не була суто укр. д-вою, а «колискою трьох братніх народів — російського, українського й білоруського». Зауважувалося, що незадовільний стан справ в Ін-ті історії України АН УРСР негативно вплинув на викладання історії України у вузах і середній школі республіки, оскільки переважна більшість викладачів, мовляв, повторюють ті ж «помилки й спотворення, що мають місце у працях з історії України, виданих інститутом». Постанова зобов’язувала Президію АН УРСР «зміцнити керівництво» Ін-ту історії України, визначивши «бойовим завданням» комуністівісториків АН УРСР підготовку марксистсько-ленінського «Короткого курсу історії України». Респ. преса одержала вказівку надрукувати низку статей із найважливіших питань історії України й «викриття буржуазно-націо-
налістичної фальсифікації минулого українського народу»; мінво освіти УРСР зобов’язувалося вжити заходів щодо «виправлення й покращання справи викладання історії у школах УРСР». Постанова від 29 серпня 1947 ініціювала проведення низки нарад істориків — наук. працівників і викладачів вузів республіки — із критикою «буржуазно-націоналістичних помилок» у висвітленні минулого укр. народу й, зокрема, діяльності Ін-ту історії України АН УРСР. Попередні підсумки опрацювання рішення від 29 серпня 1947 підбито в постанові ЦК КП(б)У від 3 жовтня 1947 «Про хід обговорення рішення ЦК КП(б)У “Про політичні помилки і незадовільну роботу Інституту історії України АН УРСР”». Як і низка ін. ідеологічних постанов ЦК КП(б)У кінця 1940-х — поч. 1950-х рр. з питань розвитку укр. літератури, мистецтва, істор. науки, рішення від 29 серпня 1947 було дезавуйоване ЦК КПУ в червні 1990 як «політично помилкове». Літ.: Литвин К. Об истории украинского народа. «Большевик», 1947, № 7; До кінця ліквідувати буржуазнонаціоналістичні перекручення історії України. «Більшовик України», 1947, № 8; Санцевич А.В., Комаренко Н.В. Развитие исторической науки в Академии наук Украинской ССР, 1936— 1986 гг. К., 1986; Принципова політична оцінка. «Радянська Україна», 1990, 19 червня; У лещатах тоталітаризму: Перше двадцятиріччя Інституту історії України НАН України (1936—1956 рр.): Збірник документів і матеріалів, ч. 2. К., 1996; Коваль М.В., Рубльов О.С. Інститут історії України НАН України: Перше двадцятиріччя (1936—1956 рр.). «УІЖ», 1996, № 6; Коваль М.В. Політика проти історії: Українська історична наука в Другій світовій війні й перші повоєнні роки. Там само, 2002, № 1; Удод О.А., Шевченко А.Ю. Микола Неонович Петровський (1894—1951): Життя і творчий шлях історика. К., 2005; Інститут історії України НАН України, 1936— 2006. К., 2006; Єкельчик С. Імперія пам’яті: Російсько-українські стосунки в радянській історичній уяві. К., 2008; Кондратенко О. Українська академічна історична наука (1944— 1956 рр.). К., 2009. О.С. Рубльов.
запроваджуватися в руслі загальноімперської політики русифікації в умовах поступової ліквідації залишків укр. державності. Викликаний донесеннями про часті шлюби українців із білорусами і поляками та «іншими іноземцями», що, як зазначено в указі, «суперечить нашому інтересу». Кн. О.Шаховському наказувалося докладати чимало зусиль для таємного заохочення «спритним чином», аби «малоросійський народ охоту мав своячитися і до шлюбу вступати з нашим великоруським народом». Містить посилання на «особливий намір» рос. імп. Петра I здійснити подібні заходи. Не вміщений до «Полного собрания законов Российской империи». Уперше повністю оприлюднений у «Киевской старине» 1905 за текстом із Моск. архіву Мін-ва юстиції Рос. імперії із сигнатурою: «№ 79/1806» (нині Рос. держ. архів давніх актів). Літ.: Вл. П-ко. Указ императрицы Анны Иоанновны правителю Малороссии князю Шаховскому — о браках малороссов. «Киевская старина», 1905, т. 91.
ства Литовського) регламентували умови й порядок катувань. Тортури не могли бути застосовані до представників привілейованих станів. Піддавати катуванням раніше несудиму людину закон забороняв. Тричі на день катувати можна було тільки злодія, спійманого на гарячому. Дж.: Статути Великого князівства Литовського, т. 1: Статут Великого князівства Литовського 1529 року. Одеса, 2002; Статути Великого князівства Литовського, т. 2: Статут Великого князівства Литовського 1566 року. Одеса, 2003. Літ.: Музиченко П. та ін. Суд і судочинство на українських землях Великого князівства Литовського. Миколаїв, 2008. О.В. Крупка.
Ви переглядаєте статтю (реферат): ««ПРО ПОЛІТИЧНІ ПОМИЛКИ І НЕЗАДОВІЛЬНУ РОБОТУ ІНСТИТУТУ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ АКАДЕМІЇ НАУК УРСР»» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
