ПРЕСНЯКОВ Олександр Євгенович (03.05(21.04).1870—30.09. 1929) — історик-медієвіст. Чл.кор. Рос. АН (1920; із 1925 — АН СРСР). Н. в м. Одеса в сім’ї службовця. 1889—93 навч. на історико-філол. ф-ті Петербурзького університету. Його вчителями були: С.Платонов, В.Васильєвський, О.Лаппо-Данилевський. Дослідницькі інтереси виявив в ун-ті. Під кер-вом С.Платонова написав студентську працю про літописний ізвод 16 ст. (Царственная книга) і здобув за неї золоту медаль (1893). Перші наук. праці П. опублікував 1893— 95. 1895—1909 викладав історію в приватних г-зіях. Продовжував працю над літописними ізводами 16—17 ст. Із 1907 викладав у Петерб. ун-ті, де зблизився з О.Шахматовим. 1909 захистив магістерську дис. і видав одну з гол. праць: «Княжое право в Древней Руси». Продовжував працю над давньорус. історією. 1918 видав книгу «Образование Великорусского государства», що стала основою докторської дисертації, захищеної 1920. 1920 був обраний чл.-кор. Рос. АН. 1927 очолив Ленінгр. відділення Ін-ту історії Рос. асоціації НДІ сусп. наук.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ПРЕСНЯКОВ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
