ПОТРОНИК (молдов. скорочений варіант польсько-укр. grosz potr\jny) — молдов. позначення звичного в місц. скарбах польс. 3-грошовика (1587 — 2,4 г срібла 850-ї проби; 1616 — 1,88 г срібла), вживане на Буковині в 1590—1760-х рр. при описові звичаєвих податків. Після спроб імітації цієї монети в Молдавії (П. Штефана Резвана та Єремії Могили 1595—1600-х рр.) П. став лічильним поняттям (щодо талера та золотого дуката), отримавши певний фіксований курс. 1 П. = = 6 аспрів (1640—1730-ті рр.), 13 П. = 1 талеру (1605), а 20 П. = = 1 дукату (1650—1730). Паралельно у Валахії з’являлася назва «костанда» (від лат. constans (родовий відмінок constantis) — «постійний»). Літ.: Нудельман А.А. Топография кладов и находок единичных монет. В кн.: Археологическая карта Молдавской ССР, вып. 8. Кишинев, 1976; Buzd>gan G. та ін. Monede Хi banknote romaneХti. BucureХti, 1977; Огуй О.Д. Монетно-лічильні найменування на Буковині та в Молдові в кінці 14 — першій третині 19 ст. Чернівці, 1997; Зварич В., Шуст Р. Нумізматика: Довідник. Тернопіль—Львів, 1998; Бырня П.П., Руссев Н.Д. Монеты средневековой Молдавии (историко-нумизматические очерки). «Stratum Plus: Археологический журнал» (Кишинев—Одесса—СПб.), 1999, № 6. О.Д. Огуй.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ПОТРОНИК» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
