ПОТОЦЬКИЙ (Potocki) Станіслав-Фелікс, Станіслав-Щенсни (Stanis»aw Szcz“sny; 1751 чи 1752 — березень 1805) — магнат, політ. і військ. діяч Речі Посполитої, дипломат, публіцист, доброчинець, граф. Масон, 1784—89 був великим магістром ложі «Wielki Wsch\d Narodowy» («Великий Національний Схід»), 1786 заснував ложу «Prawdziwy Patriotyzm» («Справжній Патріотизм»). Праправнук С.Потоцького («Ревери»), син київ. воєводи Ф.Потоцького (1700—72). Н. в Белзькому воєводстві, в галицькому маєтку Тартаків (нині село Сокальського р-ну Львів. обл.) або в Кристинополі (нині м. Червоноград). Отримав домашню освіту під наглядом матері — ГанниЕльжбети (1724—72; у дівоцтві теж Потоцька). Ще підлітком номінований офіцером (мав чин ротмістра), обійняв белзьке градське староство (1767). Наприкінці 1770 таємно повінчався із 17-річною Г.Комаровською. 1774 призначений великим коронним хорунжим, побрався із 22-літньою Ю.Мнішек. Від 1780, відмовившись од уряду хорунжого, замешкав у Тульчині, за два роки розбудував тут палацовопарковий комплекс споруд. 1782 титулований рус. воєводою, обраний консулом сеймової Постійної ради. Порядкував багатьма своїми госп-вами, розводив сади, запровадив лісництво, утримував кінний з-д, апробовував на власних добрах агрономічні та зоотехнічні досліди, налагодив фабричне вир-во, зібрав унікальну б-ку й цінну картинну галерею, влаштував оркестр місц. музик, заохочував громад. ініціативи селян, мінімізовував панщину, відповідно замінюючи її на
Станіслав-Щенсний Потоцький. Портрет роботи художника Ж.-Б. Лампі-молодшого. Близько 1795.
чинш. Обстоював реліг. права віруючих різних конфесій, щедро жертвував на храми. Часом стилізувався під козака, укр. заможного хлібороба. Попри демонстрацію опозиційності до польс. короля Станіслава-Августа Понятовського 1784 купив за 18 тис. дукатів командування Укр. д-зією в ранзі генерал-лейтенанта. 1788 додав за 20 тис. дукатів пост генерала артилерії (начальника гарматного й інженерного корпусу, батальйону фузилерів, Варшавського арсеналу та всіх фортець Корони Польської, включно з Кам’янцемПодільським), від Брацлавського воєводства зробився депутатом вального сейму, швидко трансформованого у Варшаві на конфедераційний (див. Конфедерації шляхетські), претендував на президентство в цьому органі. 1787 в Києві зустрічався з рос. імп. Катериною II. У Тульчині, де він тоді розквартирував дивізійний штаб, урочисто вітав Станіслава-Августа Понятовського, а на ознаменування такого монаршого візиту оголосив тамтешньому люду розкріпачення та низку привілеїв. 1789 виїхав до Відня й тривало мандрував, покинувши виконання посадових обов’язків. Критикував тодішню владу, функції гетьманів
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Потоцький Станіслав-Фелікс» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
