ПОТОЦЬКИЙ Анджей (Potocki Andrzej; 10.06.1861—12.04.1908) — польс. політик, маршалок Галицького крайового сейму, галицький намісник, граф. Д-р права (1884). Н. в родинній резиденції в м-ку Кшешовіце (нині місто Малопольс. воєводства, Польща). Був молодшим сином польс. політика, одного з лідерів краківських консерваторів Адама Потоцького і Катажини із Браніцьких. Родина П. герба «Срібна Пилява» належала до вищих щаблів європ. аристократії. Кшешовіцька лінія П. була серед найбільших у Галичині власників землі та підпр-в; у Галичині їм належали Кшешовіце, Кам’янкаСтрумилівська (нині м. Кам’янка-Бузька) та ін. маєтки заг. площею 19 тис. га, у Царстві Польському — маєтки заг. площею 41 тис. га, у Наддніпрянській Україні — маєтки площею 27 тис. га і 2 цукроварні в Київській губернії, земельна власність в Угорщині і Моравії. Після смерті батька в 1872 вихованням дітей опікувалася Катажина Потоцька, що вела його в дусі польс. патріотичних і християн. цінностей. Визначальний вплив на формування політ. поглядів П. мала ідеологія краківського консерватизму, що сповідувала ідею «органічної праці», пов’язувала польс. нац. інтереси з інтересами Австро-Угор. д-ви, в укр. питанні не виключала можливостей польсько-укр. союзу як противаги впливам Росії. Освіту спершу здобував удома. Серед його домашніх учителів був письменник О.Шедлер, що раніше навчав братів К.Бадені і С.Бадені. 1877— 79 навч. в краківській г-зії св. Анни, яку закінчив із відзнакою. Вищу освіту розпочав в ун-ті в Граці (нині місто в Австрії), де вивчав рим. право, географію, філософію, психологію, історію. У квітні 1880 перервав навчання на однорічну військ. службу, яку проходив у Празі (нині столиця Чехії) як улан. Продовжив навчання в Ягеллонському ун-ті в Кракові, де 21 лютого 1884 здобув ступінь д-ра права. Громад. діяльність розпочав на дипломатичній службі, працював у дипломатичних представництвах Австро-Угорщини в Іспанії, Франції, Великій Британії. 1889 одружився із Кристи-
453
ПОТОЦЬКИЙ
st hi
or o y. rg a .u
/
А. Потоцький. Портрет роботи художника К. Похвальського. 1904.
ною Тишкевич, донькою польс. аристократа в Литві; у подружжя було 9 дітей. 1890, після смерті брата Артура, змінив первісні плани зосередитися на управлінні маєтностями й повернувся в Галичину, щоб розпочати тут політ. кар’єру, важливим чинником якої були зв’язки його родини з імператорським двором. Діяльність у Галичині розпочав як член Хшанівської повітової і Краківської міської рад. 1893 балотувався в президенти м. Кракова, однак вибори програв. Із 1895 — депутат Галицького крайового сейму і Держ. ради у Відні, 1899 іменований австрійс. імп. Францом-Йосифом I Габсбургом пожиттєвим членом палати панів. У Галицькому крайовому сеймі кілька років представляв крайовий бюджет. У жовтні 1901 був призначений маршалком Галицького крайового сейму і переїхав на постійне місце проживання із Кракова до Львова. Як маршалок мав змогу вести самостійну політ. діяльність, відстоював інтереси Галичини перед Віднем; тоді ж ознайомився з укр. рухом, який переживав період утвердження нац. свідомості серед широких верств, самоорганізації та радикалізації вимог, посилення суперечностей із поляками. 8 червня 1903 номінований намісником Галичини. Номінації передувало невдоволення австрійс. уряду політикою попереднього намісника Л.Пінінського, яка загострила польсько-укр.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Потоцький Анджей» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
