«ПОРЯДОК ОБЩЕЙ ПОЛЬЗЫ» — документ, який регламентував управління, розселення і землекористування в Чорноморському козацькому війську. Складений кошовим отаманом З.Чепігою, військ. суддею А.Головатим і
tp ht :// санні Новгорода Великого та Пн.Сх. Русі, звідки й було запозичене істориками 19 ст. Південнорус. літописи знають термін «окольний город», «подол». У часи Великого князівства Литовського та Речі Посполитої в джерелах вживався термін «місто» — торгово-ремісниче поселення, часом із правами самоуправління, яке протистояло замку — осередку держ. або приватновласницької адміністрації. П. перебував поза осн. міськ. фортифікаціями («градом») і часом мав власні укріплення полегшеного типу. П. іноді називали «подолом» завдяки його розташуванню нижче дитинця, який прагнули будувати на підвищенні («горі»). Осередком П. була торг. площа — торг або ринок, поблизу якого містилися заїжджі двори іногородніх та іноз. купців, котрі регулярно приїжджали до даного міста. На П. мешкали ремісники й купці. У ряді давньорус. міст на П. були й двори бояр, які звичайно мали інші двори в дитинці. На периферії П. були розташов. майстерні ремісників, чиє вир-во було пов’язане з вогнем, насамперед, ковалів і гончарів. М.Ф. Котляр, А.Г. Плахонін.
434 ПОСАД
військ. писарем Т.Котляревським. Прийнятий 1 січня 1794. Оголошував про формування військ. уряду з резиденцією в м. Єкатеринодар (нині м. Краснодар) біля р. Кубань — у Карасунському куті. Територія Чорномор. козац. війська поділялася на 5 округів: Єкатеринодарський — навколо військ. міста, Фанагорійський — на Тамані, Бейсузький — в районі Бейсуга і Челбаса до Ачуєва, Єйський — по р. Єя з навколишньою територією, Григор’євський — з боку Кавказ. намісництва. У сформованих військовоадм. одиницях утворювались окружні правління на чолі з полковниками на зразок паланок Запорозької Січі. Підпорядковувалися військ. урядові на чолі з кошовим отаманом. Гол. обов’язок полягав у підтримці бойової готовності козаків, нагляді за справністю зброї та «чтобы на войсковой земле за всяким делом… без военного оружия никто не дерзал, а и кто в сем ослушным окажется, на том же месте штрафовать.» «П.о.п.» передбачав, що вся земля, за козац. звичаєм, належить війську, але водночас військ. уряд прагнув увести для козацької старшини привілеї та приватну власність на землю, «в отменное воздаяние» яким, «при своих хуторах сродственников и вольножелающих людей поселять дозволяется и определять их земли по штатной росписи». У заключній частині документ зобов’язував усе населення війська бути завжди готовим дати відсіч нападам горців. Літ.: Попко И.Д. Черноморские казаки в их военном и гражданском быту. СПб., 1858; Короленко П.П. Черноморцы: Приложения. СПб., 1874; Щербина Ф.А. История Кубанского казачьего войска, т. 1. Екатеринодар, 1910; Екатеринодар—Краснодар: Два века города в датах, событиях, воспоминаниях…: Материалы к Летописи. Краснодар, 1993; Энциклопедический словарь по истории Кубани с древнейших времен до октября 1917 г. Краснодар, 1997. Є.Д. Петренко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): ««ПОРЯДОК ОБЩЕЙ ПОЛЬЗЫ»» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
