ПОНЯТЕНКО Прокіп Дмитрович (01.11.1878 — р. с. невід.) — громад. і політ. діяч, журналіст і дипломат. Н. в м. Полтава в сім’ї ремісника. Навч. в Полтав. семінарії (1899—1902), де зблизився із С.Петлюрою і вступив до місц. Вільної громади Революційної української партії, на Львів. з’їзді РУП 24—27 грудня 1904 підтримав позицію М.Порша щодо збереження орг. самостійності й нац. характеру партії. Із 1905 — член Української соціал-демократичної робітничої партії, редагував парт. місячник «Вільна Україна» (Санкт-Петербург, 1906), працював у кооп. установах Кубані, друкувався в «Літературнонауковому вістнику» (Львів), «Раді» (Київ), «Слові» (Київ) й «Світлі» (Київ). Із початком української революції 1917—1921 увійшов до Київ. губернського виконавчого к-ту, у першому уряді Української Центральної Ради під головуванням В.Винниченка призначений товаришем (заст.) ген. секретаря внутр. справ і, з огляду на виконання останнім обов’язків голови Генерального секретаріату Української Центральної Ради, зосередився на кер-ві ген. секретарством внутр. справ, опікувався справами біженців із Галичини та Буковини й укр. громадянами, які не мали змоги повернутися з Росії; в уряді В.Голубовича очолив канцелярію нар. мін-ва внутр. справ УНР.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ПОНЯТЕНКО» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
