ПОЛТАВСЬКА ГУБЕРНІЯ — адм.-тер. одиниця в Рос. імперії, утворена 9 березня 1802 у складі 10-ти, згодом — 15-ти повітів: Гадяцький, Зіньківський, Золотоніський, Кобеляцький, Костянтиноградський, Кременчуцький, Лохвицький, Лубенський, Миргородський, Переяславський, Пирятинський, Полтавський, Прилуцький, Роменський, Хорольсь-
кий. У ході селянської реформи 1861 була створена низова адм.тер. одиниця — волость: у 15-ти повітах утворено 245 волостей. Внаслідок постанови президії ВУЦВК (1923) про адм.-тер. поділ П.г. ліквідовані повіти й волості та впроваджений новий територіальний поділ на 7 округ, які, у свою чергу, поділялися на 89 районів. Із таким поділом П.г. проіснувала до 3 квітня 1925, коли постановою ВУЦВК і РНК УСРР П.г. була ліквідована, а її територія поділена на Кременчуцьку, Лубенську, Полтавську, Прилуцьку та Роменську округи. На час утворення губернії тут налічувалося 1343,0 тис. мешканців; у 1897 — 2778,2 тис.; у 1914 — 3792,1 тис. мешканців. За даними 10-ї ревізії (1859), в П.г. було 4518 населених пунктів, з яких — 17 міст; у 1924 — 8146 населених пунктів. Площа — 43 844 версти квадратних. Ліси займали 2341 версту квадратну (24 854 десятини), орні землі — 31 705, луки — 5229, сади — 303, болота — 960, піски — 570 верст квадратних. Гол. заняття населення, лише 9,7 % якого (1897) мешкало в містах, — землеробство і скотарство. Згідно з подвірним переписом 1882—89 було 380 460 сел. госп-в; у 1924 — 648 401 госп-во. Із 4 173 267 десятин землі, що оподатковувалася, 1 748 492, або 41,9 % належало привілейованим станам, 2 378 137 (57 — селянам, 16 209 — казні та удільному відомству; інші 30 429 десятин були власністю міст, Церкви та ін. установ. Фабрично-заводська пром-сть була розвинена слабо. 1859 діяло 575 підпр-в, на яких працювали 15 782 особи. У ремісничому і кустарному вир-ві було зайнято 77,5 тис. осіб. На поч. 1917 число підпр-в зросло до 6192, а робітників — до 30,8 тис. 1895 на Полтавщині діяли 232 лікарні, 61 аптека. У 721 початковій школі навчалося 59 396 дітей. Письменних, за переписом 1897, було 16 %, у т. ч. в містах — 39,8 %. 1905 в Лубнах почала виходити перша укр. газ. «Хлібороб», а 1906 в Полтаві — газ. «Рідний край».
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ПОЛТАВСЬКА ГУБЕРНІЯ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
— селянам, 16 209 — казні та удільному відомству; інші 30 429 десятин були власністю міст, Церкви та ін. установ. Фабрично-заводська пром-сть була розвинена слабо. 1859 діяло 575 підпр-в, на яких працювали 15 782 особи. У ремісничому і кустарному вир-ві було зайнято 77,5 тис. осіб. На поч. 1917 число підпр-в зросло до 6192, а робітників — до 30,8 тис. 1895 на Полтавщині діяли 232 лікарні, 61 аптека. У 721 початковій школі навчалося 59 396 дітей. Письменних, за переписом 1897, було 16 %, у т. ч. в містах — 39,8 %. 1905 в Лубнах почала виходити перша укр. газ. «Хлібороб», а 1906 в Полтаві — газ. «Рідний край». 