«ПОЛЕ ПОЛТАВСЬКОЇ БИТВИ» — держ. історико-культ. заповідник. Утворений 1981 на істор. місцевості, де 8 липня (27 червня) 1709 відбулась ген. битва Північної війни 1700—1721 між рос. і швед. арміями. В його охоронній зоні, що займає понад 770 га, розташовано також 4 старих поселення та понад 30 курганів 1 тис. до н. е. та 1 тис. н. е. Перший музей, присвячений подіям Полтавської битви 1709, діяв тут ще 1909—18. Значну роль у його організації відіграв Полтавський церковно-археологічний комітет, а також історик, краєзнавець і громад. діяч І.Ф.Павловський — беззмінний директор і автор каталогу колекцій цього закладу (1910). 1950 створено Держ. музей історії Полтав. битви, де зберігаються цінні істор. реліквії: збірки прапорів, холодної та вогнепальної зброї, пам`ятні медалі, монети, істор. документи, особисті речі рос. царя Петра I, а також художні твори, зокрема, портрети укр. гетьманів й ін. відомих держ. діячів того часу, полотна західноєвроп., рос. та укр. художників-баталістів, гравюри тощо. Крім музею, до складу заповідника входить комплекс нерухомих пам’яток і пам’ятних знаків, пов’язаних із баталією: братська могила-курган рос. воїнів, в якій 9 липня (28 червня) 1709 поховано 1345 загиблих (1894 на її вершині встановлено восьмигранний гранітний хрест, виготовлений за проектом архіт. М.Ніконова; меморіал реконструйовано 1909); Сампсоніївська церква, споруджена поруч із братською могилою 1856 (архіт. Й.Шарлемань, реконструйована і реставрована 1895 й 1909); пам’ятник шведам від співвітчиз-
ників — гранітний моноліт, привезений і встановлений 1909 біля с. Побиванка, де, за переказами, поховано бл. 9 тис. шведських воїнів; пам’ятник шведам від росіян у вигляді гранітної усіченої піраміди зі встановленим на її вершині хрестом, споруджений 1909 на місці розташування правого флангу швед. армії; гранітний обеліск захисникам фортеці Полтави і коменданту О.Келіну на місці Мазурівського бастіону колиш. Полтав. фортеці (1909); монумент Слави у вигляді чавунної колони на полірованому гранітному п’єдесталі, розташованому на стилобаті у формі ступінчастого фортечного бастіону, в основу якого вмонтовано 18 чавунних гармат (1811); триярусний металевий п’єдестал, увінчаний ратними символами — мечем, щитом та шоломом, на місці будинку, в якому на другий день після Полтав. битви 1709 рос. цар Петро I зупинявся на відпочинок (автор проекту О.Брюллов, 1811); пам’ятник Петру I біля гол. входу до музею (відлитий із бронзи 1915, встановлений 1950; скульп. А.Адамсон, архіт. Д.Вероцький); 10 гранітних обелісків на місцях розташування колиш. редутів (1939), один з яких зберігся; гранітний обеліск на місці переправи рос. армії через Ворсклу (прит. Дніпра; 1959); пам’ятний знак у вигляді глиби із сірого граніту на місці розташування командного пункту Петра I (1973) й ін. Заповідник «П.П.б.» єдиний в Україні входить до Міжнар. орг-ції військово-істор. музеїв під егідою ЮНЕСКО, включений до всесвітнього туристичного маршруту. Постановою КМ України від 27 грудня 2001 його внесено до держ. реєстру нерухомих пам’яток України як об’єкт історико-культ. спадщини нац. значення. Літ: Павловский И.Ф. Каталог музея Полтавской битвы на Шведской могиле. Полтава, 1910; Иванюк Я.Г., Ростовский А.Н. Заповедник «Поле Полтавской битвы»: Путеводитель. Х., 1986; Жук В.Н. Перший музей на полі Полтавської битви. В кн.: Державний історико-культурний заповідник «Поле Полтавської битви»: Збірка статей. Полтава, 1992; Павлов В. Музей Полтавської битви на Шведській могилі та його перший завідувач І.Ф. Павловський. В кн.: Полтавський краєзнавчий музей: Збірник наукових статей 2001—2003 рр.: Маловідомі
321
st hi М.О. Полевой. Малюнок художника В. Тропініна. 1840-ві роки. «Поле Полтавської битви». Пам’ятник шведам від росіян. Фото 2009. «Поле Полтавської битви». Сампсоніївська церква. Фото 2009.
Ви переглядаєте статтю (реферат): ««ПОЛЕ ПОЛТАВСЬКОЇ БИТВИ»» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
