ПОДОЛИНСЬКИЙ Василь Іванович (у ніч із 14 на 15.01.1815 — 24.08.1876) — громад. і політ. діяч у Галичині, публіцист. Н. в с. Біличі (нині село Старосамбірського р-ну Львів. обл.). Середню освіту здобув у Львові, Перемишлі (нині м. Пшемисль, Польща) і Чернівцях. Навчаючись 1837—41 у Львів. ун-ті (теологія), належав до польсько-укр. таємної орг-ції «Сини Вітчизни». Із 1843 був священиком. Під час революції 1848—49 в Австрійс. імперії написав і намагався видати брошуру «Слово перестороги» (єдиний набраний примірник знайдений 1913), в якій обґрунтував право укр. народу на нац. незалежність у контексті нац. визволення ін. поневолених народів, насамперед слов’янських. Виступав за налагодження на засадах рівноправ’я і взаємоповаги міжнац. взаємин, зокрема українськопольс. у Галичині. Ідеалом П. була незалежна Україна у федеративному зв’язку слов’ян. демократ. республік. Після революції 1848—49 П. не переставав цікавитися укр. рухом, поглиблював свої знання з історії. 1859 заснував у Маневі (нині село в Польщі) одну з перших в Ясельському пов. нар. школу. 1868 надрукував у львів. ж. «Правда» істор. дослідження «Маркомани», в якому, виявивши ґрунтовне знання істор. джерел, відстоював слов’ян. походження племені маркоманів, відомого своїми війнами проти Риму Стародавнього в 1—2 ст. П. у с. Манів.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Подолинський Василь Іванович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
