ПОДІЛЬСЬКЕ КНЯЗІВСТВО — державно-територіальне утворення, що виникло в середині 1340-х рр. внаслідок боротьби за спадщину Галицько-Волинського князівства (Королівства Русь). Засноване кн. Юрієм Коріятовичем, сином Михайла-Коріята Гедиміновича (див. Коріятовичі), в серед. 1340-х рр. Територія князівства охоплювала землі від межиріччя Стрипи і Золотого Потоку (обидві притоки Дністра) на зх., до Дніпра — на сх. На пд. зх. природною межею була р. Дністер, на пд. — степова зона, підконтрольна в той час Золотій Орді. На пн. межувало з Волинською землею та Київською землею. Першими правителями були князі Юрій і Олександр Коріятовичі, які до 1366 виступали на боці роду Гедиміновичів, а від 1366 були у васальній залежності від Королівства Польського. Починаючи від цього часу володарі П.к. виступали парою: правили разом старший і наступний за віком брати (дуумвірат). 1374 кн. Юрій Коріятович здійснив невдалу спробу посісти престол у сусідньому Молдавському князівстві, але був отруєний місц. боярами. Заангажованість Коріятовичів у справи Молдав. князівства була пов’язана з одруженням їхньої сестри Анастасії з молдов. господарем Петром Мушатом (1375—91). 1377 князі Олександр і Борис Коріятовичі внаслідок військ. походу угор. і польс. короля Людовіка I Анжуйського на рус. землі визнали ленну залежність від нього. Свідченням цього є знайдена монета подільського півгроша із зображенням на реверсі анжуйського герба. Карбувалася монета в Смотричі — першій столиці П.к. Починаючи від серед. 1370-х рр., більшої ваги зав-
tp ht ://
306 ПОДІЛЬСЬКЕ
дяки унікальному геогр. положенню набув Кам’янець (нині м. Кам’янець-Подільський). 1374 місто отримало від князів Юрія та Олександра Коріятовичів право на самоврядування (магдебурзьке право). Після смерті 1382 угор. і польс. короля Людовіка I Анжуйського князі Борис і Костянтин Коріятовичі взяли дієву участь в обранні вел. кн. литов. Ягайла на польс. королів. престол і одруженні його з польс. королевою Ядвігою. Але Коріятовичі зберегли ленну присягу Угор. королівству, внаслідок чого вони були єдиними серед удільних князів, хто не склав присяги вірності королеві польс. і вел. кн. литов. Владиславу II Ягайлу після 1386. У результаті військ. походу вел. кн. литов. Вітовта восени 1394 князі Федір Коріятович і Василь Коріятович були змушені здати Кам’янець і втекти до сусіднього Молдав. князівства, а згодом — на Закарпаття, де кн. Федір Коріятович як васал і родич угор. короля Сигізмунда Люксембурга отримав м. Мукачеве і комітат Берег. Після цієї виправи зх. частина Поділля із замками Кам’янець, Смотрич, Червоногрод (неподалік с. Нирків Заліщицького р-ну Терноп. обл.), Скала (нині смт Скала-Подільська), Бакота (колишнє село Кам’янець-Подільського р-ну Хмельн. обл.; нині знято з облікових даних) була надана на княжому праві (ius ducalis) краківському воєводі Спиткові з Мельштина. Після його загибелі 1399 у битві на Ворсклі (прит. Дніпра; див. Ворскла, битва на річці 1399) король польс. і верховний кн. литов. Владислав II Ягайло передав Зх. Поділля своєму молодшому братові кн. Свидригайлу, який правив П.к. до кінця 1401, коли втік до Тевтонського ордену. Князі Федір і Василь Коріятовичі остаточно відмовилися від П.к. 1403. Літ.: Молчановский Н. Очерк известий о Подольской земле до 1434 года. К., 1885; Prochaska A. Podole lennem Korony 1352—1430. «Rozprawy Akademii Umiej“tnoСi: Wydzia» Historyczno-Filozoficzny, seria 2» (Krak\w), 1895, t. 7; Akta unji Polski z Litw 1385—1791. Krak\w, 1932; Halecki O. Przyczynki genealogiczne do dziej\w uk»adu krewskiego. «Miesi“cznik heraldyczny», 1935, rocz. 14, nr. 7—8; Шабульдо Ф. Земли Юго-Западной Руси в
составе Великого княжества Литовского. К., 1987; T“gowski J. Wydarzenia na Rusi w drugiej po»owie 1382 r. В кн.: Cracovia. Polonia. Europa: Studia z dziej\w Сredniowiecza ofiarowane Jerzemu Wyrozumskiemu w szeСƒdziesit pit rocznic“ urodzin i czterdziestolecie pracy naukowej. Krak\w, 1995; CzamaЅska I. Mo»dawia i Wo»oszczyzna wobec Polski, W“gier i Turcji w XIV i XV w. PoznaЅ, 1996; T“gowski J. Sprawa przy»czenia Podola do Korony Polskiej w koЅcu XIV wieku. В кн.: Teki krakowskie, t. 5. Krak\w, 1997; Його ж. Pierwsze pokolenia Giedyminowicz\w. PoznaЅ— Wroc»aw, 1999; Kurtyka J. Podole pomi“dzy Polsk i Litw w XIV i 1 po»owie XV wieku. В кн.: Kamieniec Podolski: Studia z dziej\w miasta i regionu. Krak\w, 2000; Погорілець О., Саввов Р. Монета подільського князя Костянтина. «Нумізматика. Фалеристика», 2004, № 3; Шостопал А. Монети XIV ст., карбовані на Поділлі. Там само, 2007, № 3; Михайловський В. Спільне правління братів Коріатовичів на Поділлі (1340-ві — 1394 рр.): Структура оточення. «УІЖ», 2009, № 5. В.М. Михайловський.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ПОДІЛЬСЬКЕ КНЯЗІВСТВО» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
