ПІКОВЦІ — козацько-старшинський рід, що походить від лубенського козака Матвія (Матяша; кін. 17 — поч. 18 ст.). Його син — Василь Матвійович П. (р. н. невід. — п. бл. 1718) — посідав уряд лукомського сотника (1709—18). Лукомськими сотниками були й сини Василя: 1732— 37 — Іван Васильович (р. н. невід. — 1751), згодом — писар Генерального військового суду (1745—51), та у 1745—58 — Степан Васильович (р. н. невід. — п. до 1762), на яких рід згас, оскільки вони не залишили нащадків чол. статі. Дочка Івана — Марія Іванівна (бл. 1740 — р. с. невід.) — побралася з підкоморієм Андрієм Федоровичем Остроградським (р. н. невід. — п. 1774), а дочка Степана — Уляна Степанівна (бл. 1758 — р. с. невід.) — із ротмістром Григорієм Івановичем Квіткою (р. н. невід. — п. до 1784).
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ПІКОВЦІ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»