ПИЛИПОНИ — субетнічна група рос. старообрядців, які переселилися на територію Правобережної України, прибалт. країн, Росії, Білорусі та Польщі внаслідок розколу Рос. церкви й з початком гонінь за віру. Термін «пилипони» був визнаний владою Речі Посполитої у 18 ст. Його фіксує 7-й Всеросійський (1793) перепис населення Російської імперії. У 19 ст. він витісняється словом «кацапи». Укр. населення Правобереж. України називало старообрядців не інакше, як «пилипонами», а їхні поселення — «пилипами», у зв’язку з чим на Поділлі виникло чимало поселень із назвою «Пилипи» (від імені предводителя старообрядців Пилипа; рос. Филиппа), хоча у віросповідному відношенні вони нічим не відрізнялися від липован, некрасовців, чорнобильців чи слобожан. У 18 ст. Пилипами називали Куренівку Ольгопільського пов. До цього часу назву «пилипонівського» зберіг один із сільс. мостів, який розміщувався на ґрунтовому шляху з Ольгополя до Ямполя. Пилипами називали й с. Великий Митник Літинського пов., яке внаслідок татар. руйнувань було спалене, а уцілілі старовіри покинули поселення. Згодом їхнє місце зайняли укр. козаки, які дали нову назву селу.
Занепад поселень-«пилипів» спричинили урядові військ. вигонки старообрядців у Росію. 1764 під час возведення на польс. престол Станіслава-Августа Понятовського полк. І.Гудович силоміць вивів із Поділля до 3 тис. утікачів. Незважаючи на те, що в деяких селах старовірське населення зникло загалом, напр. у Пилипах Могилівського пов., вони до цього часу зберегли свою першу назву. Сіл із назвою «Пилипи» на Поділлі було багато, тому для їх розрізнення почала використовуватися друга частина слова, яка походила від назви найближчого значущого населеного пункту. Так, Пилипи біля с. Олександрівка Ушицького пов. стали йменуватися Пилипами-Олександрівськими, Пилипи біля м. Хребтіїв того ж повіту — Пилипами-Хребтіївськими, Пилипи біля с. Борове Ямпільського пов. — Пилипами-Боровськими, Пилипонівка біля м. Бершадь Ольгопільського пов. — Пилипонівкою-Бершадьською. Тривалий час термін «пилипи» зберігався за мешканцями Пд. Бессарабії, які переселилися в цей край із Поділля. Цим субетнонімом називалися старообрядці, вихідці із Пруссії, Речі Посполитої та молдово-валаських земель, однак у Бессарабії термін «пилипони» зазнав деякої еволюції. Завдяки регіональному впливу молдов. мови термін «пилипони» трансформувався в «липовани». О.Пригарін зараховує термін «пилипівці» до рос. термінології, «пилипони» — до української та польської, «липовани» — до романської. П. переважно мешкали в Акермані (нині м. Білгород-Дністровський), Жебріянах та Кілії.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ПИЛИПОНИ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
