ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ФРОНТ — оперативне об’єднання рад. військ у Великій вітчизн. війні Рад. Союзу 1941—45, утворене 20 жовтня 1943 внаслідок перейменування Воронезького фронту (Тринадцята армія, Двадцять сьома армія, 38-ма армія, 40-ва армія, Сорок сьома армія, Шістдесята армія, Третя гвардійська танкова армія і Друга повітряна армія). У ході війни в різний час до його складу входили й ін. армії. З’єднання фронту здійснили Київську наступальну операцію 1943, внаслідок якої 6 листопада 1943 було визволено Київ, у ході Київ. оборонної операції 1943 зірвали плани противника знову оволодіти Києвом і відновити оборону по Дніпру, провели Житомирсько-Бердичівську наступальну операцію 1943—1944. Армії лівого крила фронту у взаємодії з військами Другого Українського фронту взяли участь у Корсунь-Шевченківській операції 1944, а праве крило майже одночасно здійснило Рівненсько-Луцьку наступальну операцію 1944. Під час Проскурівсько-Чернівецької наступальної операції 1944 і
tp ht ://
172 ПЕРШИЙ
П.М. Першин.
Львівсько-Сандомирської наступальної операції 1944 війська фронту звільнили зх. області України, пд.-сх. райони Польщі, захопили на зх. березі Вісли великий плацдарм. Після проведення в січні—березні 1945 фронтом Сандомирсько-Силезької, Нижньосилезької і Верхньосилезької наступальних операцій склалися сприятливі умови для наступу на Берлін (Німеччина) і на дрезденсько-празькому напрямку. У взаємодії з військами Першого Білоруського фронту і 2-го Білорус. фронту у квітні—травні 1945 П.У.ф. брав участь у Берлінській наступальній операції 1945. Останньою операцією рад. ЗС у війні проти нацистської Німеччини (після її капітуляції) — Празькою наступальною операцією 1945, здійсненою П.У.ф. спільно зі з’єднаннями 2-го Укр. фронту і Четвертого Українського фронту, завершився розгром вермахту. Війська П.У.ф. і 2-го Укр. фронту після Празької наступальної операції 1945, просуваючись на зх., у полосі П.У.ф. зустрілися з частинами амер. 3-ї армії. Польове управління фронту після його розформування 10 червня 1945 реорганізоване в управління Центр. групи військ. Командувачі: генерал армії М.Ватутін (20 жовтня 1943 — 2 березня 1944), Маршал Рад. Союзу Г.Жуков (2 березня 1944 — 24 травня 1944), Маршал Рад. Союзу І.Конєв (24 травня 1944 — 10 червня 1945). Літ.: Крайнюков К.В. От Днепра до Вислы. М., 1971; Його ж. Оружие особого рода. М., 1978; Конев И.С. Записки командующего фронтом, 1943—1945. М., 1982. Н.М. Руденко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ФРОНТ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
